Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
1954 року археологічна експедиція Інституту археології АН України, яку очолював Олексій Тереножкін, дослідила скіфський курган IV століття до н.е. на околиці міста Мелітополя. В кургані, згодом названому Мелітопольським, було відкрито дві гробниці – Центральна, чоловіча, і Бокова, жіноча.
Центральна гробниця виявилася вщент пограбованою ще давніми грабіжниками. Проте археологам вдалося знайти сховок,… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Поблизу с. Ковалівка Миколаївської області у 1974 році експедиція Інституту археології під керівництвом Галини Ковпаненко провела розкопки кургану Соколова Могила, в якому було досліджено гробницю вельможної сарматки І-ІІ століття н.е.
Жінка, яка за життя, вірогідно, уславилася як могутня жриця, була вбрана у шовковий одяг, декорований золотим гаптуванням. Її прикрашали намиста, сережки, персні, бра… Показати більше
У «грецькому залі» виставки «Збережено в Україні» можна побачити невеличку теракотову скульптурку у формі жіночого погруддя висотою 19 см. Її знайшли у великій будівлі в Ольвії 1935 року під час досліджень Івана Мещанінова. Виготовили теракоту, ймовірно, ольвійські майстри в IV–III ст. до н. е. Це погруддя всередині порожнисте та ззаду має отвір.
На голові жінки розміщена посудина конічної форми. Її зачіска прикрашена вінком із листя та плодів плюща, чоло – стрічкою. Раніше… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю. #ЦьогоДня 28 квітня 1865 року народився відомий український художник Микола Івасюк.
Він походив із сім’ї тесляра, що мешкала у м. Заставна на Буковині (тоді Австро-Угорська імперія). Закінчив Чернівецьку вищу реальну школу, де його вчителем і наставником став український художник Юстин Пігуляк. Потому Микола Івасюк вчився у Віденській та Мюнхенський академіях мистецтв. Доля звела його з двома найвидат… Показати більше
Біль від трагедії Куп’янського музею стискає наші серця… Національний музей історії України 27квітня
Висловлюємо щирі співчуття всій громаді Куп’янська, через жахливе знищення росіянами Куп’янського краєзнавчого музею 25 квітня. Російські окупанти вдарили ракета… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
«Їхня країна рівнінна і рясніє травою і зрошується водою багатьох річок». Так писав про наші землі 2,5 тис. років тому грецький історик Геродот.
І справді – навесні ніжно зеленими стають степи і археологам не терпиться «виїхати в поле» (так вони це називають), щоб розпочати дослідження курганів. … Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Ці два срібних зливка, що мають форму ромбу з нерівними краями (один з розклепаними краями) і важать трішки менше 200 г, прийнято вважати грошовими гривнями чернігівського типу. Вони походять з випадкових знахідок з Чернігівщини і орієнтовно датуються ХІІ століттям.
Свою назву (чернігівські) вони отримали за місцем перших знахідок подібного типу, хоча згодом такі зливки було знайдено і в Києві, і в і… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Уважно розглядаючи картини давніх митців, можна побачити предмети, схожі на ті, що зберігаються в зібранні нашого музею.
Ось як на натюрморті з омарами та фруктами голландського художника Абрахама ван Бейєрена, виконаному близько 1652-1654 років, бачимо срібний кубок.… Показати більше
У неділю в музеї відбулася Інтерактивна екскурсія «Кримськотатарське весілля – урочистість традицій» . Учасники екскурсії змогли дізнатися про неймовірно яскраві та водночас делікатні й стримані весільні обряди і традиції кримськотатарського народу, й також про те, як зізнатися в коханні за допомогою традиційного орнаменту Орьнек. А “інтерактивна”, окрім іншого, означає те, що учасники екскурсії змогли скуштувати традиційні кримськотатарські солодощі.
Замовити ж таку екскур… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
1927 року поблизу Келегейських хуторів (нині с. Гладківка Скадовського району Херсонська області) випадково було знайдено середньовічне поховання VII ст.
До складу комплексу, що представляло собою поховання знатного кочовика, входили золоті оздоби військового поясу, зброї та кінської вузди. Крім того було знайдено багато прикрас: підвісок, перснів, сережок, які могли бути як чоловічими, так і жіночим… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Вірменські громади з’явилися на території сучасної України ще за часів княжої Русі. Найбільша з них існувала в Києві. Вже у XV–XVIII століттях такі громади зосереджувалися у Львові, Кам’янці-Подільському й у південних регіонах – у Криму та містах в пониззі Дністра та Дунаю: Аккермані (нині Білгород-Дністровський), Ізмаїлі, Кілії та ін.
В кожному місті, де мешкали вірмени, обов’язково діяли храми.… Показати більше
Інтерактивна екскурсія «Кримськотатарське весілля – урочистість традицій» вже завтра в Скарбниці Національного музею історії України!
Весільна обрядовість кримських татар сповнена багатьма яскравими символами, сенсами та ритуалами, важливе місце в яких посідає вишивка. Ще на етапі знайомства молодий хлопець передавав дівчині через посередників білу хустинку, на якій у випадку взаємної симпатії дівчина вишивала візерунок – своєрідну згоду на залицяння. Саме вишиті предмети … Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
«Земля – наша мати, всіх годує», «Земля-годувальниця» – так завжди говорили українці, а старші люди давали настанову молодшим: «Доглядай землю плідну, як матір рідну».
З давніх-давен, ще за часів неоліту, склалося в народі шанобливе ставлення до землі. Мабуть, це сталося тоді, коли люди вперше обробили ниву, кинули зерно у землю та отримали урожай. Усі давні індоєвропейські народи вшановували Боги… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Влітку 1981 р. в Запорізькій області неподалік села Заможне експедиція Інституту археології АН України, яку очолювали Віталій Отрощенко і Юрій Рассамакін, дослідила курган, який згодом отримав назву Чингульський за річкою Чингул. В ньому археологи виявили поховання знатного половецького воїна, вірогідно, хана, який був очільником великої орди.
Цінність цієї пам’ятки полягає в тому, що поховання дійш… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю. #ЦьогоДня 120 років тому, 20 квітня 1903 року народився Георгій (Юрій) Шкурупій, український поет, прозаїк, кіносценарист.…
Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Дослідження курганів на наших землях відкриває багато цікавих сторінок давньої історії. Сьогодні звернемось (вже в котрий раз) до знахідок у похованнях скіфів. В курганах найбільше зафіксовано золотих пластинок, якими оздоблювали вбрання чоловіків, жінок, дітей. Ці пластинки або аплікації, накладки на декоровану поверхню розрізняються за формою, розмірами, рельєфними візерунками тощо. Колись, за скіф…
Показати більше
Відвідувачі, які завітали до нашого Музею у суботу, 15 квітня, мали унікальну можливість неспішно оглянути три витвори давнього мистецтва, представлені на виставках, що нині діють в Музеї, та послухати про них детальну оповідь наших фахівців.
Любов Клочко розповіла про скіфське бронзове навершя (виставка “Збережено в Україні”), яке походить із району Нікополя та потрапило до музейного зібрання ще наприкінці ХІХ століття завдяки Вікентію Хвойки. В центрі відтворено оголену…
Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю. #ЦьогоДня 16 квітня християни східного обряду відзначають Великдень – Воскресіння Христове.…
Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Цьогоріч 15 квітня – особливий день в музеях всього світу. Його визначено як День неспішного мистецтва.
У цьому році День неспішного мистецтва мистецтва співпадає з днем народження видатного італійського митця Леонардо Да Вінчі, який народився у далекому 1452 році – 571 рік тому.…
Показати більше
Завтра, у суботу, запрошуємо до нашого музею на День неспішного мистецтва у Скарбниці. Суть цього дня полягає у тому, аби приділити більше уваги експонатам, неквапливо роздивитися й побачити в них те, що зазвичай не втрапляє до ока під час звичайних відвідин музею. Цього року, наші експерти разом з вами дослідять три експонати, по одному від кожної з нині діючих у Скарбниці виставок:
– навершя із фігуркою скіфського бога Папая (виставка “Збережено в Україні”);
– кісе з орнам…
Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Серед сотень предметів нашої Скарбниці, які вражають блиском золота та срібла, привертає увагу коштовність, не схожа на інші, – напрочуд красивий камінь небесного-блакитного кольору із різьбленим зображенням Богоматері.
Це гема-інталія, виготовлена із сапфіру. Сині прозорі грані каменю м’яко віддзеркалюють промені світла. На лицевій поверхні майстер зобразив ікону Божої Матері «Знамення».
Вірогідно, …
Показати більше
Першими експонатами, які зустрічають відвідувачів виставки «Збережено в Україні», є вирізки з Бокової гробниці одного з найвідоміших скіфських курганів – Товстої Могили. Пам’ятку дослідила поруч із м. Орджонікідзе (нині м. Покров) на Дніпропетровщині у 1971 році експедиція на чолі із археологом Борисом Мозолевським.
Дослідникам вдалося доправити до Києва у непорушеному стані рештки поховань жінки та малолітньої дитини, одяг яких був розшитий золотими платівками із найрізнома…
Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
З давнини людей манили небесні світила. В Сонці та Місяці вбачали богів, що керують земним життям. Сузір’я в міфах поставали героями оповідей про далекі часи, що назавжди опинилися на Небесах.
Світила надихали майстрів на створення прикрас. Як ось ці сережки-підвіски роботи слов’янського майстра VІІ-VІІІ ст., знайдені у складі скарбу, виораного на полі неподалік села Харівка Сумської області у 1949 р… Показати більше
Коли у неділю вечері у музеях зазвичай прощаються з останніми відвідувачами та зачиняють двері, в нашому Музеї починається найцікавіше – з’являється києвиця Килина і заглиблює тих, хто наважився у вечірній час прийти до нас, у минуле… Хто така києвиця? То така відьма, але неправильна, бо вона шкоди своєму місту не робить, а якраз навпаки: захищає його від усього злого. А ще у києвиці є ключ, який відкриває двері, через які можна потрапити не лише куди треба, а й КОЛИ тобі… Показати більше
Унікальна подія цьогорічної Вербної неділі у нашому Музеї – концерт «De libertate гетьмана Мазепи» у виконанні спудеїв Студії при Національній заслуженій капелі бандуристів України ім. Георгія Майбороди. Концерт був присвячений згадкам про гетьмана Мазепу в усній народній творчості та поезії України XVIII століття. Звучали історичні пісні, кобзарська, лірницька музика до танцю, псальми та канти у виконанні спудеїв Наталки Абрамової, Марії Арестович, Юрка Довганича, Юрка…
Показати більше
Цьогоріч Вербна неділя у нашому музеї була дуже насиченою на різноманітні події.
Щоправда, приводом стало не світле християнське свято, а інша подія – розповідь про договір, укладений 313 років тому (5 (16) квітня 1710 року) у місті Бендери (Молдова) між новообраним гетьманом Пилипом Орликом, козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького, в наш час відомий як «Конституція Пилипа Орлика».
Розповіді про цей документ, що мав надзвичайно важливе значення в історії створен… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Серед прикрас, які складали комплекси вбрання скіфів, значне місце посідали металеві кільця та персні: золоті, срібні, бронзові та залізні. Археологічні знахідки свідчать, що на землях Скіфії вони були серед декоративних елементів жіночих, чоловічих і дитячих костюмів. Аналіз прикрас показав, що коштовні персні здебільшого належать до творів ювелірного мистецтва. Їх виготовлення спонукало майстрів за… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю. #ЦьогоДня 9 квітня християни західного обряду відзначають Великдень – День Воскресіння Ісуса Христа. Цього дня в римо-католицьких храмах відправляється найвища літургійна служба – меса, основою якої є святе Таїнство Євхаристії (Причастя…. Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю. #ЦьогоДня
8 квітня відзначається день народження Будди, індійського принца Сіддгартха Ґаутама, того, хто вказав шлях, того, хто заклав основи вчення про духовне пробудження.… Показати більше
Священний місяць Рамадан: розповідаємо про сакральні предмети з виставки «Miras. Спадщина»
Південь сучасної України тривалий час був важливим осередком ісламської цивілізації, центром мусульманської освіти, права, самобутньої інтелектуальної культури та духовного життя. За століття побутування цієї релігії в Криму й Північному Причорномор’ї мусульманські обряди тісно поєдналися з національними звичаями кримських татар. Вони стали гармонійною частиною побуту та традицій цього … Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю. #ЦьогоДня 7 квітня християни східного обряду, що притримуються юліанського календаря, святкують Благовіщення. Це свято відзначається на честь важливої події, описаної в Новому Заповіті (Євангеліє від Луки 1: 26-38), – явлення архангела Гавриїла з благою звісткою. Посланець Господа з’явився перед Дівою Марією, щоб повідомити їй про те, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Ісуса, Сина Бож… Показати більше
5 квітня 1710 р. у Бендерах між гетьманом Пилипом Орликом – сподвижником і послідовником Івана Мазепи, та Військом Запорозьким було укладено «Договори і постанови прав і вольностей військових». Традиційно документ називають Конституцією Пилипа Орлика і вважають вінцем козацької політико-правової думки, сформованій під впливом актуальних серед тогочасних європейців ідей природного права, справедливості та суверенітету. Поза тим, появу першої української конституції доречно вва… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю. #ЦьогоДня У 14-й день місяця Нісан (за єврейським календарем), або ж з вечора 5 до вечора 6 квітня відзначається перший день юдейського свята Песах. Воно святкується протягом 7 днів у Ізраїлі та 8 днів за його межами.
Песах має проходити у радісній атмосфері. Під час свята згадуються історичні події, пов’язані з Виходом єврейського народу з Єгипту. Велика увага приділяється святковій трапезі (седер), … Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю. #ЦьогоДня
5 квітня відзначається Міжнародний день супу.
Святкова дата з’явилася кілька років тому. Заходи за традицією включають популяризацію супу, як смачної і корисної для здоров’я страви. Вважається, її вперше навчилися готувати 9000 років тому на Стародавньому Сході, де почали робити відповідний посуд. А слово «суп» походить від французького «soupe», («суп», «бульйон»), яке, в свою чергу, походи… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Давньогрецький історик Геродот у V ст. до н.е. мандрував різними землями і країнами. Побував і у Північному Причорномор’ї. Із захватом «батько історії» описав Скіфію: повноводні ріки, зелені луки, безкрайні степи… І населення: скіфи – кочовики, царські, орачі, землероби. Останні мешкали на лівому березі Дніпра. Про різні сторони їхнього буття ми дізнались завдяки дослідженню курганів – земляних споруд… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю. #ЦьогоДня 3 квітня 1918 року в селищі Ломівка (нині частина м. Дніпро) народився відомий український письменник Олесь Терентійович Гончар (при народженні – Олександр Біличенко).… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю. #ЦьогоДня 3 квітня 1809 року у Свято-Преображенському соборі села Великі Сорочинці на Полтавщині хрестили хлопчика, якого назвали Миколаєм на честь Святителя. Народився хлопчик всього два дні тому – 1 квітня (20 березня за старим стилем), а судилося йому стати надзвичайним письменником – Миколою Гоголем.… Показати більше
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
#ЦьогоДня 2 квітня відзначається Міжнародний день дитячої книги.
Улюблені герої, жахітливі злодії, таємничі перетворення, карколомні подорожі, неймовірні предмети… Казки розмивають межу світів – реального і чарівного. Дитячі повісті надають впевненості та рішучості. Пригодницькі романи кличуть у незвідані світи. Ми дорослішаємо, і книжки розповідають про все більш реальні історії, оповіді наповнюються романтикою…. Показати
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Цей чудовий срібний кавник виготовив для переяславського полковника Степана Томари (? – 1715) київський майстер-золотар Іван Равич. Форма кавника нагадує гарбуз, носик схожий на голівку гусака, а ручка – на вигнутий рослинний пагін. Кавник оздоблений золоченим візерунком у вигляді плетива. Його окрасою є герб власника у медальйоні. Над кришкою бовваніє червоний корал.
Полковник Томара не уславився ві… Показати більше
Запис на заходи: (044) 278 48 64 або 093 855 61 16 (вайбер, телеграм).
Хто така києвиця? То така відьма, але неправильна, бо вона шкоди своєму місту не робить, а якраз навпаки: захищає його від усього злого. А ще у києвиці є ключ, який відкриває двері, через які можна потрапити не лише куди треба, а й КОЛИ тобі…
Концерт був присвячений згадкам про гетьмана Мазепу в усній народній творчості та поезії України XVIII століття.
Звучали історичні пісні, кобзарська, лірницька музика до танцю, псальми та канти у виконанні спудеїв Наталки Абрамової, Марії Арестович, Юрка Довганича, Юрка…
