22 квітня о 08:41
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
«Земля – наша мати, всіх годує», «Земля-годувальниця» – так завжди говорили українці, а старші люди давали настанову молодшим: «Доглядай землю плідну, як матір рідну».
З давніх-давен, ще за часів неоліту, склалося в народі шанобливе ставлення до землі. Мабуть, це сталося тоді, коли люди вперше обробили ниву, кинули зерно у землю та отримали урожай. Усі давні індоєвропейські народи вшановували Богиню Землі, яку кожен називав своєю мовою: слов’яни – Земля-Мати (Маjка земљау), давні греки – Гея, скандинави – Йорд, римляни – Церера (Terra Mater), давні іранці – Аредві Сура Анахіта.
Скіфи називали богиню своїм ім’ям – Апі. Воно походить від іранського āр (вода) або ар-įā (водна), адже земля та вода – нероздільні між собою. Цілком вірогідно, що саме про Апі, як матір скіфів, ідеться у записаній Геродотом легенді: «Першим з’явився на цій землі, що була в ті часи пустельною, чоловік на ім’я Таргітай. А батьки цього Таргітая, як говорять, – Зевс та донька річки Борисфен»…