7 квітня о 16:27 

Священний місяць Рамадан: розповідаємо про сакральні предмети з виставки «Miras. Спадщина»
Південь сучасної України тривалий час був важливим осередком ісламської цивілізації, центром мусульманської освіти, права, самобутньої інтелектуальної культури та духовного життя. За століття побутування цієї релігії в Криму й Північному Причорномор’ї мусульманські обряди тісно поєдналися з національними звичаями кримських татар.

Вони стали гармонійною частиною побуту та традицій цього народу, збагачених тривалим досвідом співіснування з іншими етносами й конфесіями на півострові.

У священний місяць Рамадан, який цього року триває із 23 березня до 21 квітня, ви маєте змогу оглянути артефакти, що відображають матеріальний бік сакрального світу кримських татар. Вони представлені на виставці «Miras. Спадщина» у Скарбниці Національного музею історії України. Зокрема, це витончені срібні футляри для Корану, чоловічі амулети та жіночі обереги із фрагментами мусульманської молитви «дуа», а також мідний посуд для омовіння. Всі ці речі здавна посідають особливе місце не лише в духовній культурі, а й у повсякденному житті корінного народу Криму.

Головною священною книгою для мусульман є Коран, у якому викладені божественні одкровення, явлені пророку Мухаммеду. Вивчення та тлумачення смислів Корану є однією з основних наук. У духовно-просвітницьких навчальних закладах Криму – медресе, її викладали на рівні з арифметикою, каліграфією, граматикою, філософією чи ісламським правом. Яскравим свідченням живої та оригінальної писемної традиції Півдня України є тлумачення Корану (тафсири). Один із них – «Світочі зіслання й таємниці тлумачення» авторства середньовічного мусульманського вченого Абдаллага аль-Байдауві, надав для експонування партнер виставки – Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського. Текст цього тафсира переписав 1823 року мулла Ахмад Барі Ефенді в «медресе Менглі Ґерая», знаменитому Зинджирли-медресе в Салачику, передмісті Бахчисарая.

Однією з особливостей рукопису є те, що на його останньому аркуші переписувач залишив додаткові нотатки з переліком книжок, імовірно, переданих йому на зберігання, а також дати народження членів власної родини. Це робить пам’ятку важливим свідченням насиченого інтелектуального життя Криму. А про важливість освіченості для кримських татар свідчать слова хана Менглі І Ґерая: «Хто не поважає знання, той, хай би він був навіть хан чи падишах, не зможе створити нічого ґрунтовного, нічого довготривалого, і рано чи пізно не уникне ганьби…»

Підготував Олексій Савченко, старший науковий співробітник Національного музею історії України

🇺🇦 Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc 🇺🇦

Жіноча прикраса-амулет із написом «Машаллах» (радісний вигук у відповідь на хорошу звістку чи подію). Кінець 19 – початок 20 століття. Крим. Національний музей історії України

Нотатки з датами народження членів родини, що залишив мулла Ахмад Барі Ефенді на одному з аркушів тафсира. Написи перекладаються так: Гані (рабі-аль ахір 1263) [березень 1847 р.]; Аміна (11 рамадана 1266) [21 липня 1850 р.]; Аїша (16 рабі аль-ауваль 1269) [28 грудня 1852 р.]; Ахмад (21 шабана 1270) [21 травня 1854 р.]. Крим. Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського

Пуздан – чоловічий амулет із фрагментом молитви «дуа». Крим. 19 століття. Національний музей історії України

«Світочі зіслання і таємниці тлумачення». Фрагмент тлумачення Корану (тафсира) авторства Абдаллага аль-Байдауві. Переписаний муллою Ахмадом Барі Ефенді в «медресе Менглі Ґерая» (ймовірно, Зинджирли-медресе) 15 березня 1823 року. Крим. Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського

Футляр для Корану. 19 століття. Національний музей історії України