Пам’ятки російського ювелірного мистецтва XVII – початку XX ст. (зал № 7)

Зібрання виробів російських майстрів, що зберігаються в Музеї, охоплює період з XVII до початку XX ст. і надає уявлення про розвиток ювелірного мистецтва цього часу. Усі ці вироби побутували в Україні поряд з роботами місцевих майстрів і належали багатим світським та духовним особам.
Основним ювелірним центром Росії в XVII – першій половині XVIII ст. була Москва. В Майстернях Московського Кремля – Оружейній, Золотій, Срібній – найкращими майстрами створювались вироби світського та культового призначення. Окрім того ювелірне мистецтво розвивалось і в інших центрах: Новгороді, Ярославлі, Костромі, Великому Устюзі, Сольвичегодську, вироби яких також представлені в Музеї. В цей період видатного розвитку досягли техніки гравірування, черні, емалі по скані, а в кінці XVII ст. сольвичегодські золотарі першими стали використовувати розпис по емалі. Вироби прикрашали численним коштовним камінням та перлами.

   Починаючи з 20-х рр. XVIII ст., у зв’язку зі змінами в економіці і розширенням зв’язків з країнами Західної Європи, російське ювелірне мистецтво починає розвиватись під впливом стилів бароко, рококо, класицизм, модерн. З’являються предмети нових видів та форм, прикрашені карбованим візерунком з широким використанням золочення. Великою популярністю відзначались вироби з живописною емаллю та черню, які принесли російським майстрам світове визнання. Серед провідних ювелірних центрів, окрім Москви, виділяється і Петербург.

   У XIX ст. виробництво золотих та срібних предметів в Москві та Петербурзі зосереджується в крупних майстернях, фірмах та фабриках, оснащених новим механічним обладнанням, яке давало змогу запровадити у виробництво механічну поліровку листового срібла, золочення гальванічним способом, штамповку, фігурне лиття.

   Серед петербурзьких фірм доброю репутацією користувались фірми Грачова, Морозова, але особливо вирізнялася серед них фірма, заснована у 1842 р. Карлом Фаберже, яка мала статус поставника царського двору, що надавало виробам фірми елітарності і формувало вишукані смаки не тільки у майстрів, але й у замовників.

   Користувались популярністю і московські фірми – Сазікова (заснована у 1812 р.), котра славилась срібною скульптурою, Овчиннікова (дата заснування – 1851 р.), емалеві вироби якої були відомі по всій Росії, а її майстри першими освоїли віконну чи прозору емаль. Мистецтвом черні славилась московська фірма Хлєбнікова.