Інтерактивна екскурсія «Кримськотатарське весілля – урочистість традицій» вже завтра в Скарбниці Національного музею історії України!
Весільна обрядовість кримських татар сповнена багатьма яскравими символами, сенсами та ритуалами, важливе місце в яких посідає вишивка. Ще на етапі знайомства молодий хлопець передавав дівчині через посередників білу хустинку, на якій у випадку взаємної симпатії дівчина вишивала візерунок – своєрідну згоду на залицяння.
Саме вишиті предмети ставали тим засобом, через який демонстрували власну прихильність, а також вміння й навички майбутньої господині.
Традиційно, в кримськотатарських сім’ях дівчат починали навчати вишивці ще з дитинства, а до заміжжя вони встигали виготовити близько 200 вишитих предметів, частина з яких ставала посагом (приданим). Це могли бути покривала для голови та плечей «марама», футляри для Корану, декоративні рушники «евджіяри», якими прикрашали інтер’єр оселі, та ін.
В процесі весільного обряду дівчина дарувала майбутньому нареченому «док’узлик» –набір з дев’яти предметів, переважно вишитих. «Док’узлик» міг відрізнятись в залежності від регіону, але найчастіше він складався з футляру для годинника (саат к’ап), підв’язок для шкарпеток (чорап бав), декоративних рушників (евджіяр), а також весільного поясу (учкур) та кисетів (кисе) – торбинок для тютюну й дрібних монет. Їх загортали у спеціальну вишиту хустку (богча).
Дізнайтесь більше про весільні традиції кримських татар на екскурсії в Скарбниці Національного музею історії України.