30 квітня о 09:34
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Серед більшості експонатів нашого музею привертають погляд великі, ошатні книги в дорогоцінних оправах – це Євангелія. Вони є яскравими зразками ювелірного мистецтва ХVІІ – ХVІІІ століть. У своєму первинному значенні «Євангеліє» з грецької мови означає «добру новину» для усього людства, пов’язану зі спасінням через розп’яття та воскресіння Ісуса Христа, котрий відкупив людей від рабства гріха та вічної смерті. Тому, як правило, верхня дошка відтворює жертовний шлях Спасителя, а на нижній майстри зображували хрещення, сходження Святого Духа, цикл релігійних свят, пов’язаних із Богородицею…
Показати більше…
29 квітня о 16:50
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Прекрасне місто Чернігів! У його історії було багато різних подій, пам’ять про які зберегли археологічні знахідки, писемні документи. Тисячоліття тому Чернігів був центром могутнього князівства. Правили в ньому нащадки легендарного засновника династії Рюрика (саме тому вони мали титул великих князів). Чернігівський край славився ремеслами, торгівлею, архітектурою.
У 1957 р. на місці колишньої садиби …
Показати більше…
29 квітня о 09:15
У Скарбниці Національного музею історії України зберігаються релігійні стародруки 17–18 століть, особливо цікаві з мистецького погляду. Вони оздоблені вишуканими срібними оправами, які створили відомі українські золотарі. Кожна оправа – це квінтесенція смислів, закладених у книгу, візуалізація ключових євангельських подій та постатей. Кожне зображення, розміщене на оправі, – це образок (іконка), візуальний провідник до світу Слова, в який поринає людина, відкриваючи Книгу і з…
Показати більше…
28 квітня о 22:55
П’ятий, завершальний, сюжет із циклу розповідей про виставку «Пектораль. Знахідка століття» присвячений найвідомішій знахідці у кургані Товста Могила – золотій пекторалі.
Виставка експонувалася у нашому музеї з 30 липня 2021 року до 30 січня 2022 року і була присвячена 50-річчю розкопок скіфського кургану Товста Могила на Дніпропетровщині та знахідки золотої пекторалі.
Кураторську екскурсію виставкою проводить Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця музею.
https://youtu.be/sS4I1JRH0hY
Фільм перший: fb.com/treasuryua/videos/556833329062445Фільм другий: fb.com/treasuryua/videos/687424865694203Фільм третій: fb.com/treasuryua/videos/1235759233618284Фільм четвертий: fb.com/treasuryua/videos/730237374823782
28 квітня 10:05
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Відомо, що скіфи сприймали меч як символ грізного бога війни та перемоги, чиє ім’я було втаємниченим для іноземців. Геродот, який наводить імена скіфських небожителів і порівнює їх із грецькими богами, називає тільки грецьке ім’я бога – Арес. Він також розповідає, що тільки цьому богові скіфи зводили олтарі, споруджуючи їх із деревини, на верхів’ї яких встромлювали стародавній меч – образ (кумир) Арес…
Показати більше…
27квітня
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У 1900 році неподалік села Сахнівка Київської губернії (нині Канівський район Черкаської області) на березі річки Рось місцевим селянином було знайдено два горщики із давньоруськими прикрасами. Через перекупників більшість предметів Сахнівського скарбу потрапили до зібрання Богдана і Варвари Ханенків, а згодом – набули статусу музейних предметів.
Наступного року Сахнівку відвідав Віктор Гезé – відстав…
Показати більше…
27 квітня о 09:11
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
На землях Північного Причорномор’я, де у І тисячолітті до н.е. мешкали племена скіфів, археологи дослідили багато курганів – земляних споруд над похованнями. Особливо значні за обсягом роботи здійснили науковці наприкінці 1960-х років, коли у степах було започатковано масштабні проєкти з меліорації. Розпочали їх з Херсонщини.
У 1968–1969 роках на березі Каховського моря, поблизу села Любимівка, архе…
Показати більше…
25 квітня
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Продовжуємо знайомство з творчістю київського майстра-золотаря Федора Левицького.
Сьогодні – розповідь про зворотній бік хреста, виготовленого у 1757 році на кошти Павла Шкурупія та його дружини Анастасії. …
Показати більше…
24 квітня о 08:32
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
24 квітня християни східного обряду відзначають Великдень – давнє релігійне свято, одне з найбільш урочистих і радісних. Слово Великдень означає Великий День, бо він великий за значенням події, що сталася цього дня. «Христос Воскрес!» –уперше злетіло з вуст ангела, що звернувся до жінок-мироносиць при Господньому гробі. Цей радісний Великодній привіт живе серед людей протягом сотень років. Ми повторюємо його, вітаючи один одного впродовж пасхального часу, висловлюючи великодню радість і визнаючи віру в Христове й наше Воскресіння!
На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали із запровадженням християнства. У богослужбових книгах це свято зазначається як День святої Пасхи, або Свята Пасха. Слово «Пасха» походить від назви…
Показати більше…
23 квітня 11:59
Пропонуємо третій сюжет з циклу розповідей про виставку «Пектораль. Знахідка століття», яка експонувалася у нашому музеї з 30 липня 2021 року до 30 січня 2022 року.
Виставка була присвячена 50-річчю розкопок скіфського кургану Товста Могила на Дніпропетровщині та знахідки золотої пекторалі.
У третьому сюжеті мова йдеться про унікальний…
Показати більше…
23 квітня о 11:31
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Історія зберегла лише деякі імена українських золотарів ХVIII століття. Серед них і Федір Левицький – київський майстер, який бездоганно володів усіма видами золотарської техніки, проте найчастіше застосовував карбування. Йому вдавалися найскладніші композиції та сюжети, відтворені у спокійному, неконтрастному рельєфі. Улюбленими орнаментальними мотивами майстра були чотирипелюсткові квітки, трилисник…
Показати більше…
22 квітня о 20:17
Пропонуємо вашій увазі розповідь про образ Богородиці – Жінки, яка несла свій, материнський, хрест: з достоїнством прийняла надзвичайну місію стати матір’ю Сина Божого; врятувала дитя, втікаючи на чужину; зростила Сина, який став Месією і вчителем для людей набагато старших за себе; прийняла тяжку долю Сина і жодного разу не ремствувала проти волі Божої; була поряд із Сином, коли Він страждав на хресті; була свідком Його смерті, поховала Сина і возрадувалася Його воскресінню……
Показати більше…
22 квітня о 09:13
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
22 квітня, як визнають християни східного обряду, — Страсна п’ятниця, день розп’яття Ісуса Христа. Для вірян це найскорботніший день Страсного (Великого) тижня, за два дні перед Великоднем. Цього дня згадуються страждання і смерть Ісуса Христа на хресті, зняття Його з хреста та поховання.
Євангеліє свідчить, що саме в п’ятницю Ісус постав перед судом римського правителя Юдеї Понтія Пілата і був звинув…
Показати більше…
21 квітня о 07:48
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У християн східного обряду минає останній, Страсний, тиждень перед Великоднем. Усі дні цього тижня звуться Великими.
Із Великим, або Чистим Четвергом пов’язаний такий церковний предмет як дарохранильниця.
Дарохранильниці входять до кола священних (літургійних) посудин, тобто до церковного начиння, що застосовується під час богослужіння. За своїм призначенням вони є найбільш священними предметами у християнському храмі, бо в них зберігаються Святі Дари — Тіло і Кров Христові, — що використовуються для причастя поза межами церкви…
Показати більше…
20 квітня о 14:35
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
В історії населення давньої України багато цікавих сторінок. Уже більше 2,5 тисяч років у легендах та літературі звучить ім’я скіфів. Вони залишили по собі пам’ятки, завдяки яким можемо уявити їхню культуру, звичаї, загалом життя-буття. Як писав археолог і поет Борис Мозолевський, «Славить вітер скіфське ім’я».
Скіфи прославились перемогами над ворогами, які своєю чисельністю інколи значно переважал…
Показати більше…
20 квітня
Продовжуємо цикл відео-сюжетів про виставку «Пектораль. Знахідка століття», яка експонувалася у нашому музеї з 30 липня 2021 року до 30 січня 2022 року.
Виставка була присвячена 50-річчю розкопок скіфського кургану Товста Могила на Дніпропетровщині та знахідки золотої пекторалі.
Кураторську екскурсію виставкою проводить Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця музею.…
Показати більше…
19 квітня
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Нестор-літописець, розповідаючи про часи князя Володимира, навів легенду про вибір віри. Мовбито після невдалої спроби реформувати язичницьку віру перед Володимиром постало складне завдання – визначити державною релігією одне з віровчень про єдиного Бога, кожне з яких мало прибічників на землях Русі: християнство грецьке або латинське, іслам чи юдаїзм.
Про поширення у Х столітті серед населення…
Показати більше…
18 квітня о 13:46
22 січня 2022 року в Музеї Мозґорд (місто Орхус, Данія) відкрився потужний міжнародний проєкт «Русь – вікінги на Сході». На виставці представлено понад 2000 експонатів з 15 музеїв різних країн: Данії, Латвії, Литви, Німеччини, Норвегії, Польщі, Фінляндії, Швеції та України.
Старожитності з України привертають велику увагу з перших днів роботи виставки. Це 201 артефакт, наданий Національним музеєм історії України та його філією Скарбницею: предмети зброї, ювелірні прикраси, …
Показати більше…
18 квітня
21 червня 2021 року виповнилося півстоліття від дня знахідки всесвітньовідомої скіфської пекторалі. Сталося це під час розкопок кургану Товста Могила, які проводила експедиція Інституту археології АН УРСР під керівництвом Бориса Мозолевського неподалік м. Орджонікідзе (нині м. Покров) Дніпропетровської області. У кургані було знайдено чимало цікавих і навіть унікальних речей, які дозволили глибше зрозуміти скіфську культуру.
30 липня 2021 року, у день, коли експедиція заверш…
Показати більше…
17 квітня о 11:55
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Сьогодні, 17 квітня, в останню неділю перед Великоднем, християни східного обряду відзначають велике свято – В’їзд Ісуса Христа до Єрусалима, або Вербну неділю.
В основі цього світлого і чистого свята – євангельська історія про в’їзд Ісуса на ослі до Єрусалима з Віфагії. Люди встеляли Йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя (в Єрусалимі донині зберіглася Пальмова вулиця, названа на з…
Показати більше…
17 квітня о 08:29
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
17 квітня 2022 року християни західного обряду відзначають Великдень – День Воскресіння Ісуса Христа.
Цього дня в римо-католицьких храмах відправляється найвища літургійна служба – меса, основою якої є святе Таїнство Євхаристії (Причастя). За уявленнями християн, Євхаристію встановив та вперше провів сам Ісус Христос під час Таємної Вечері. Вважається також, що через Євхаристію Христос присутній …
Показати більше…
16 квітня о 16:46
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У грудні 1958 року до Чернігівського історичного музею надійшли знайдені під час будівельних робіт в районі вулиць Ремісничої (колишньої Комсомольської) та Івана Мазепи (Щорса) коштовні предмети – золотий ланцюг у вигляді шнура та золота скронева підвіска з ланцюжками. Згодом ці знахідки було передано до нашого музею.
З часом довкола золотого ланцюга виникло чимало легенд, які стосувались незвичних о…
Показати більше…
15 квітня о 17:55
У Священний місяць Рамадан (цього року триває з 1 квітня до 1 травня) висловлюємо підтримку українським мусульманам, які нині допомагають відстоювати незалежність нашої держави. Із цієї нагоди пропонуємо оглянути предмет, який зберігає Скарбниця Національного музею історії України, який ілюструє багатий світ мусульманської культури українських земель із її глибокими традиціями та символізмом…
Показати більше…
15 квітня
Сьогодні, ввечері 15 квітня або ж у 14-й день місяця Нісан (за єврейським календарем), відзначається перший день юдейського свята Песах. Воно святкується протягом 7 днів у Ізраїлі та 8 днів за його межами.
Песах має проходити у радісній атмосфері. Під час свята згадуються історичні події, пов’язані з Виходом єврейського народу з Єгипту. Велика увага приділяється святковій трапезі (седер), під час якої ключове значення надається прісному хлібу (маца).
В описі подій, пов’язаних із Виходом з Єгипту, згадується ….
Показати більше…
До вашої уваги 3D модель барельєфу з Десятинної церкви від нашого колеги!
#3dмодель
Попри буремний час, Володимир Колибенко, археолог, завідувач сектору давньої історії музею зміг доробити 3d модель барельєфу із зображенням Богоматері …
Показати більше…
Запрошуємо на благодійну екскурсію про відомого киянина Сержа Лифаря. Всі зібрані кошти підуть українським воїнам-захисникам!
Екскурсії повертаються! Поки лише онлайн. Але це початок)
Наша наукова співробітниця й досвідчена екскурсоводка й києвознавиця Наталія Лихицька 16 квітня о 19…
Показати більше…
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
З 1970 року Борис Мозолевський очолював експедицію Інституту археології АН УРСР, яка проводила розкопки в зоні розширення кар’єрів з видобутку марганцевої руди в Дніпропетровській області (за договором із Орджонікідзевським ГЗК). Кожен рік приносив цікаві знахідки та нові відкриття. У 1970 році, окрім інших курганів, була розкопана Хомина Могила, в 1971-му – Товста Могила.
У 1973 році експедиція прово…
Показати більше…
13 квітня
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У зібранні музею знаходяться декілька митр – головних уборів, які є частиною богослужбового убрання вищого духовенства та священиків, які отримали право носити митру як нагороду.
Одна з митр – золота, оздоблена живописними емалями, перлами та коштовними каменями, які вражають різноманіттям. Вона вперше згадується в описі ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври 1787 року. Дослідники припуск…
Показати більше…
12 квітня 15:03
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Кургани… Вони завжди були оповиті серпанком таїни. На наших землях кургани зводили впродовж кількох тисячоліть. Легенди, перекази…
Показати більше…
10 квітня о 19:45
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У кургані Товста Могила середини IV століття до н.е., дослідженому в 1971 році експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом Бориса Мозолевського, було відкрито дві окремі гробниці: скіфського воїна, який мав високий соціальний статус, і вельможної жінки (імовірно, його дружини) з дитиною.
Бокова (жіноча) гробниця мала доволі простору нішу, де знаходились продуктові запаси: на дерев’яних тацях лежали шматки підсмаженої конини, а у бронзовому казані, на думку…
Показати більше…
9 квітня о 16:01
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Одними з найбільш популярних прикрас на території Русі у ХІ–ХІІІ століттях були скроневі кільця, оздоблені трьома намистинами, також відомі як підвіски/сережки київського типу. Виготовлені за індивідуальним замовленням або придбані у торговців (золоті, срібні, а також тиражовані, більш дешеві), тринамистинні сережки набули поширення як у великих містах, так і у сільській місцевості.
Ймовірно, існували різні способи носіння цих прикрас: їх могли …
Показати більше…
8 квітня о 13:40
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
За юдейською традицією новий день розпочинається з вечора, відповідно до того, як записано у Торі: «І був вечір, і був ранок, день перший» (Буття 1:5).
Щоп’ятниці юдеї відзначають прихід суботи (шабат), яка вважається днем відпочинку і духовного піднесення. Зустрічають суботу завжди при світлі свічок. Для цього в кожному домі мають бути особливі, призначені саме для цього вечора свічники. …
Показати більше…
8 квітня о 8:00
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Вже не раз ми писали про пам’ятки населення давньої України. І про племена скіфів згадували не раз. Але їхня спадщина така багата, що ми часто звертаємося до неї і знаходимо дивні паралелі у подіях минувшини і сучасності.
Отже, скіфи… Це різні племена. Степову частину сучасної України займали кочовики (за Геродотом, скіфи царські та скіфи-кочовики). На землях Дніпровського Лісостепу мешкали землероб…
Показати більше…
7 квітня о 8:36
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
7 квітня християни східного обряду, що притримуються юліанського календаря, святкують Благовіщення. Це свято відзначається на честь важливої події, описаної в Новому Заповіті (Євангеліє від Луки 1: 26-38), – явлення архангела Гавриїла з благою звісткою. Посланець Господа з’явився перед Дівою Марією, щоб повідомити їй про те, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Ісуса, Сина Божого, якому…
Показати більше…
6 квітня о 08:58
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Як розповідали про себе скіфи (а ті розповіді збереглися завдяки записам Геродота), їх народ наймолодший у всьому світі. Колись землі, що згодом стали зватися Скіфським степом, були пустельними, аж поки не зродився там чоловік на ім’я Таргітай – смертна людина, хоча батьки його, володар неба Папай і господарка землі Апі, були богами. У Таргітая було три сина-красені: Ліпоксай, від якого пішов рід жерц…
Показати більше…
5 квітня о 09:24
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Історія предметів з поховання воїна, виявленого 1900 року в Києві під час спорудження прибуткового будинку Олексія Фурмана на розі вулиць Мало-Володимирська (зараз Олеся Гончара) та Рейтарська (у дописі від 24 березня ми вже розповідали про знайдений там меч), мала своє продовження…
Значна частина знайдених у цьому похованні предметів була придбана у робітників торговцем, який, у свою чергу, продав їх археологу Віктору Гьозе. Згодом знахідки потрапили до зібрання Варвари і Богдана Ханенків, а звідти – до музею.
У той самий час до колекції родини Ханенків надійшов іще один коштовний предмет – срібна фібула (застібка для одягу). Обставини її знаходження та придбання невідомі, але є підстави вважати, що вона також походить з поховання воїна початку Х століття.
Фібула складається з кільця діаметром 8 см та зафіксованої на ньому надзвичайно довгої (24 см) голки. Лицьовий бік фібули декорований рельєфними масками тварин із круглими очима та дзьобоподібними носами і зображеннями звіриних голів, що нагадують ведмежі. Орнаментика виконана переплетенням подвійної стрічки у скандинавському стилі Борре.
Кільцеві фібули відомі за знахідками лише у чоловічих похованнях. Більшість дослідників вважає, що ними воїни скріпляли плащ або хутряну накидку на правому плечі. Місця знахідок фібул на території Східної Європи співпадають з місцями концентрації інших типів скандинавських старожитностей. Вірогідно, саме тут знаходилися великі ремісничо-торговельні та адміністративні центри на водних шляхах, що проходили територією Русі.
Таким центром найперше був Київ, з яким пов’язав свою долю давній воїн, зрештою, удостоєний шани бути похованим…
Показати більше…
4 квітня о 9:38
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У 1970 році експедиція Інституту археології АН УРСР розпочала розкопки курганів у зоні розширення кар’єрів з видобутку марганцевої руди поблизу міста Орджонікідзе (нині Покров) на Дніпропетровщині. Роботи проводилися на основі довгострокових договорів з гірничо-збагачувальним комбінатом, яким керував Григорій Середа, а експедицію очолив Борис Мозолевський, тоді ще позаштатний співробітник інституту.…
Показати більше…
3 квітня о 9:00
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Незважаючи на непривітну погоду, з кожним днем усе сильніше відчувається весна… І передусім, вона виявляється у нашому бажанні оновлення – через сприйняття від природи усієї сили її краси.
Ці тендітні сережки виготовлені у ХVIII столітті народними майстрами далекої та екзотичної Бухари (нині місто в Узбекистані). Узбецькою вони називаються зіраклар. Відомості про те, хто привіз сережки до України та як потрапили вони до колекції музею (а сталося це до 1934 року), на жаль, втрачені.
У декорі сережок майстер використав білосніжні перли та різнобарвні турмаліни, які своїм тьмяним блиском нагадують весняні первоцвіти. Зіраклар носили разом з іншими мелодійними …
Показати більше…
2 квітня о 09:05
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Мелітополь – місто меду, медове місто… Гарне і молоде, пахне степом, квітами, черешнями. Доброзичливі, усміхнені люди…
Мелітополь виник наприкінці XVIII століття на місці ногайського аулу Киз-Яр. Хоча за легендою, ще за сивої давнини давні греки, мовбито, називали Мелітополем свою колонію при впадінні річки Молочної до Молочного лиману. Археологи поки що не знайшли слідів цього поселення, проте …
Показати більше…
1 квітня о 18:53
Цей благословенний хрест 1 квітня 1720 року передав до храму Миколая Доброго київський золотар Єремія Білецький. Вірогідно, благодійницький жест стимулювався якимись збитками, що зазнала церква від пожежі 1718 року.
Нині цей артефакт із колекції Національного музею історії України нагадує нам про храм на Подолі, який 1935 року зруйнували «совєти». Докладніше про це читайте на сайті – https://bit.ly/374ofJu
Національний музей історії України
1 квітня о 09:22
Цей благословенний хрест 1 квітня 1720 року передав до храму Миколая Доброго київський золотар Єремія Білецький. Вірогідно, благодійницький жест стимулювався як…
Показати більше…
