22 квітня, як визнають християни східного обряду, — Страсна п’ятниця, день розп’яття Ісуса Христа. Для вірян це найскорботніший день Страсного (Великого) тижня, за два дні перед Великоднем. Цього дня згадуються страждання і смерть Ісуса Христа на хресті, зняття Його з хреста та поховання.
Євангеліє свідчить, що саме в п’ятницю Ісус постав перед судом римського правителя Юдеї Понтія Пілата і був звинувачений у богохульстві. Ісуса повели на Голгофу (традиційне місце страт у Єрусалимі), де він був розіп’ятий за те, що називав себе Христом — Сином Божим і царем Юдейським. Згідно з Новим заповітом, у хвилини смерті Ісуса сталося знамення: “затьмарилось небо, землетрус струсив Єрусалим і завіса у храмі розірвалась посередині зверху до низу”. Через два дні після Розп’яття настало Воскресіння Спасителя для всіх християн. В Євангелії від Іоанна наголошено: «Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне».
Для віруючих хрест є символом Розп’яття Господа Ісуса Христа та спасіння.
У зібранні нашого музею зберігається семикінцевий хрест-мощовик роботи київського майстра Федора Золотаря.
Чільний бік хреста прикрашає накладне “Розп’яття”, обабіч якого накладні погрудні образи пристоячих – Богоматері та Іоанна Богослова. Внизу на руків’ї в техніці гравірування фронтально представлено фігуру кіпрського святого Спиридона, єпископа Тримифунтського (сучасне місто Саламін), який став відомим завдяки дарові чудотворення й прозорливості. Доповнюють образи вставки сердоліку, аметисту та скла, закріплені у високі касти у вигляді шестикінцевої зірки та хрестоцвітів, облямованих металевими пелюстками.
На зворотному боці предмета містяться гравіровані написи з іменами святих, мощі яких вкладені до дерев’яного кіотця, який розміщений усередині хреста поміж золоченою оправою. Серед них – імена князя Володимира, святої Варвари, цілителя Пантелеймона. Біля написів вигравірувані постаті ігуменів Антонія та Феодосія – засновників Києво-Печерського монастиря, погрудне зображення святителя Миколи, і напис унизу, який стверджує, що хрест був зроблений 1671 року для Успенської соборної церкви Києво-Печерської лаври на замовлення “благочестивого раба божого Тихона Огиенко за благословенням архімандрита Інокентія Гізеля». На гранях хреста – своєрідний текст з “правилами” користування ним і настанови на випадок, якщо в нього затече вода.
Хрест є рідкісною дорогоцінною реліквією, виготовленою в техніці лиття, карбування, різьблення, позолоти із підписом майстра, адже відомо, що у XVII ст. українські золотарі дуже рідко ставили підписи на своїх творах. Вкладені до нього мощі шанованих святих допомагали віруючим і Україні в найтяжчі часи.
