Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Кургани… Вони завжди були оповиті серпанком таїни. На наших землях кургани зводили впродовж кількох тисячоліть. Легенди, перекази… Трохи припідняти завісу таємниці степових курганів дозволяють археологічні дослідження.
Багато розповіли нам знахідки в курганах, споруджених племенами скіфів, що мешкали на землях від Дунаю до в Дону у VII – III ст. до н.е. На узбережжі Чорного моря в той час оселились греки – переселенці з Малої Азії та Греції. До своїх сусідів скіфів греки ставились з великою повагою, особливо після їхньої перемоги у війні з перським царем Дарієм. Про це дізнаємося з переказів Геродота.
Еллінські художники відтворили у мистецьких виробах образи скіфських вождів, підкресливши їхню мудрість, звитягу, силу. Про скіф’янок античні автори також складали розповіді, особливо про жінок-войовниць, амазонок. Але зображення жінок на давньогрецьких пам’ятках мистецтва вийшли узагальнені, хоча можна припустити, що на деяких золотих предметах викарбувані реальні риси скіф’янок. Бачимо їх, зокрема, на пластинках з кургану № 1, розкопаного у 1897 р. поблизу с. Вовківці (нині Сумської обл.).
Кожна з 28 золотих пластинок – це фігурна мініатюра, що представляє жіночий образ. Вважається, що за взірець давній художник взяв зображення грецької богині Деметри, але, ймовірно, відтворив риси обличчя скіф’янки. Кругловида жінка дивиться на нас великими мигдалеподібними очима, її дугоподібні брови з’єднані на переніссі. Приваблюють пухкі вуста, кутики яких вибагливо підняті. Обличчя наче ореолом облямоване головним убором, який разом із зачіскою має віялоподібний абрис.
Із загального числа цих пластин вирізняються дві, на яких показано коси. Як відомо, грецькі жінки не заплітали волосся в коси: на всіх пам’ятках образотворчого мистецтва у еллінок локони. Мабуть, давній художник відтворив зачіску, характерну саме для жінок цього регіону.
Геродот розповів і про деякі жіночі секрети скіф’янок: вони розтирали кипарисову, кедрову деревину та ладан і цією густою рідиною змазували тіло й обличчя, а через деякий час знімали шар цієї «мазі» – і вся шкіра ставала чистою і блискучою.
От такі вони були, скіф’янки: і про красу дбали, і за потреби могли взяти в руки зброю, щоб боронити своїх дітей, обійстя, землю своїх предків.
Спільними зусиллями – до перемоги! Тримаємо стрій!