Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Серед більшості експонатів нашого музею привертають погляд великі, ошатні книги в дорогоцінних оправах – це Євангелія. Вони є яскравими зразками ювелірного мистецтва ХVІІ – ХVІІІ століть. У своєму первинному значенні «Євангеліє» з грецької мови означає «добру новину» для усього людства, пов’язану зі спасінням через розп’яття та воскресіння Ісуса Христа, котрий відкупив людей від рабства гріха та вічної смерті. Тому, як правило, верхня дошка відтворює жертовний шлях Спасителя, а на нижній майстри зображували хрещення, сходження Святого Духа, цикл релігійних свят, пов’язаних із Богородицею.
Розглянемо винятково тонкий візерунок дорогоцінного окладу Євангелія початку ХVІІІ століття, доповнений рідкісними прикрасами – сюжетними живописними медальйонами.
Погляд приваблює карбований суцільний орнамент із розлогого акантового листя та пагонів, квітів, голівок і постатей янголів, яким декорована сяюча поверхня. Для того, щоб увиразнити емалеві ікони, і усунути зайвий блиск металу, майстер обробив основу канфаром. (Розповідь про верхню дошку дивіться у дописі 28 квітня).
Нижня дошка має характерну композиційну схему. В золочену, ніби мереживну поверхню, вправлено 15 емалевих дробниць, пов’язаних із життям Божої Матері. Всі зображення обрамлені овальними та круглими віночками.
В центрі – «Благовіщення», над ним – «Покрова Богородиці», знизу – «Введення в храм», по колу – «Богородиця з немовлям і Йосип», «Марія біля порожньої труни», «Зустріч Марії і Єлисавети» та 2 дробниці з поясним зображенням ченців. У нижній та верхній частинах оправи розміщені сцени «Успіння» та «Коронування Богородиці».
У кутах наріжників – образи Святих Отці Церкви Василія та Григорія (угорі), Святого Іоанна Златоуста та Святителя Миколая (унизу).
Всі ці мальовничі образи перетворюють закриту книгу на ікону.
Дорогоцінний оклад ілюструє гармонійне поєднання мистецтва золотарства і живописної емалі. Вважається, що київські емалі кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття мали темно-коричневе, майже чорне, тло, а в зображеннях переважали червоні, блакитні, зелені та помаранчеві кольори з безліччю відтінків, що і надавало їм особливої мальовничості. Медальйони написані в манері, притаманній саме для української живописної школи: м’які, спокійні лінії, тепла, різноманітна кольорова гама. Людські постаті трактовані реалістично, зі знанням натури. Зображених нерідко доповнювали образи небесних сил та чини святих.
На жаль, час не залишив нам імені автора цієї дорогоцінної пам’ятки, але, вочевидь, робота за стилем і технікою відмінна. робота, за часом виконана у 20-30-х роках ХVІІІ століття. Зважаючи на те, що на нижній дошці оправи розміщено сюжети, пов’язані з життям Богородиці, імовірно, Євангеліє призначалось для храму на Її пошану.
Оклади літургійних книг становлять образну прикрасу книги, священні зображення яких покликані розкрити всю повноту ролі цих кодексів у богослужінні. Створення дорогоцінного окладу напрестольного Євангелія, що є образом самого Спасителя, було і є найважливішим діянням при влаштуванні кожного нового храму, головною турботою його ктиторів (дарувальників). Коштовність використовуваних матеріалів: золота, срібла, дорогоцінного каміння та перлів, а також різних технік: карбування, тиснення, лиття, гравіювання, кольорових емалей, чорніння, – покликані підкреслити значимість святині та віддане їй виняткове шанування. Євангеліє незмінно перебувало на храмовому престолі та брало участь у всіх службах церкви.
Збережена пам’ять про минуле – то підмурок перемоги України в наші дні. У пам’яті – наша сила, наша правда!
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc