Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Нестор-літописець, розповідаючи про часи князя Володимира, навів легенду про вибір віри. Мовбито після невдалої спроби реформувати язичницьку віру перед Володимиром постало складне завдання – визначити державною релігією одне з віровчень про єдиного Бога, кожне з яких мало прибічників на землях Русі: християнство грецьке або латинське, іслам чи юдаїзм.
Про поширення у Х столітті серед населення руських міст ісламу свідчить, зокрема, знахідка у майстерні ремісника-ювеліра на київському Подолі комплексу ливарних форм для виготовлення поясних блях, на одній з яких було вирізано куфічний напис з мусульманським іменем Язід.
Налагодження виробництва поясних блях у Києві було, вірогідно, пов’язано з великим попитом на ці престижні вироби у військовому середовищі, і тим, що їх імпорт із країн Сходу не задовольняв існуючих потреб.
Отже, щонайменше в Києві існувала певна мусульманська громада, яка могла впливати на суспільну і княжу думку. Чимало цьому сприяв вплив мусульманської Волзької Булгарії, торгового партнера та військового конкурента Русі на сході. Мусульманські історики також згадували про послів, яких князь Володимир направив до володаря Хорезму еміра ал-Мамун ібн-Мухаммеда. Вірогідно, перед посольством стояла мета краще зрозуміти особливості ісламу та з’ясувати загальну політичну ситуацію у мусульманському світі.
Руське посольство вирушило до Хорезму і за деякий час повернулося з багатими і почесними подарунками, серед яких, вірогідно, були і престижні чоловічі пояси.
У колекції нашого музею зберігаються подібні пояси, що датуються ХІ століттям, багато оздоблені срібними прикрасами. Вони були знайдені 1896 р. поблизу села Мишоловка Київського повіту (нині – Голосіївський район м. Києва) у складі скарбу, до якого входили 11 монетних гривень, 20 срібних поясних прикрас і 1 мідна пряжка.
Поясні прикраси – це різноманітні накладки і пряжки, виготовлені у складній техніці тиснення, гравірування, чорніння і позолоти. Більшість із них декоровані рослинним візерунком та зооморфними зображеннями. На двох великих накладках відтворено юнаків у коротких каптанах, підперезаних поясами з підвісними ремінцями, і в подібних до чалми головних уборах; руки одного з юнаків схрещені, інший – тримає у руках кубок і квітку (?). Довкола фігур розташовані куфічні написи, у яких можна вирізнити слова «благополуччя» і «влада».
Зрештою, іслам не був прийнятий князем Володимиром, і Русь стала однією з могутніх християнських держав Європи.
Тоді наші пращури зробили однозначний європейський вибір, який українці неодноразово підтверджували в своїй історії. Стоїмо на ньому й нині, і жодна орда не зможе звернути нас з обраного шляху.