Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
24 квітня християни східного обряду відзначають Великдень – давнє релігійне свято, одне з найбільш урочистих і радісних. Слово Великдень означає Великий День, бо він великий за значенням події, що сталася цього дня. «Христос Воскрес!» – уперше злетіло з вуст ангела, що звернувся до жінок-мироносиць при Господньому гробі. Цей радісний Великодній привіт живе серед людей протягом сотень років. Ми повторюємо його, вітаючи один одного впродовж пасхального часу, висловлюючи великодню радість і визнаючи віру в Христове й наше Воскресіння!
На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали із запровадженням християнства. У богослужбових книгах це свято зазначається як День святої Пасхи, або Свята Пасха. Слово «Пасха» походить від назви старозавітного свята Песах (євр. «перехід»), яке юдеї святкують на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі (перехід від рабства до свободи). Воскресіння Христове – це перехід від смерті до життя, перехід людини з рабства гріха і зла до свободи, любові, добра.
У зібранні нашого музею зберігається дарохранильниця, яку увінчує сцена «Воскресіння». У церквах цій священній посудині відводилось особливе місце у вівтарі, на престолі, оскільки у ній зберігались Святі Дари – Тіло і Кров Христа (хліб і вино), що використовувались для причастя.
На дарохранильниці є тавро майстра – київського золотаря Івана Равича, – і дарчий напис, який розкриває походження виробу: «За пречестной госпожи егумени Елени баронеси Дезантин сооружена сия гробнца 1743 года».
Із архівних джерел дізнаємося про меценатку. Олена (баронеса де Жактасова) (?–1758) була ігуменею Києво-Фролівського монастиря і прославилася благодійництвом київських святинь. Можна припустити, що дарохранильниця була виготовлена на замовлення ігумені Олени або для Києво-Печерської Лаври, або для Флорівської обителі.
Дарохранильниця являє собою увінчану банею двох’ярусну споруду на ніжках у вигляді звіриних лапах із галькою в пазурах. Усередині обох ярусів знаходяться ларці для Святих Дарів у вигляді скриньок із дверцятами.
На стінках дарохранильниці викарбувані композиції на євангельські сюжети: «В’їзд до Єрусалиму», «Таємна вечеря», «Моління про чашу», «Несення хреста», «Зняття з хреста» та інші, які доповнює густий карбований візерунок із завитків, в’язок плодів і квітів, голівок янголів та ламаних стрічок.
На краях кожного ярусу закріплені литі фігурки: вартові зі списами, Євангелісти з розкритими книгами, янголи зі знаряддями тортур Христа. Зверху майстер розмістив кульмінаційну сцену «Воскресіння» – фігурку Христа з корогвою, оточену пломеніючим овалом (мандорлою), нижче якого знаходиться кругла вставка синього скла. Майстер емоційно передав тернистий шлях Христа до Воскресіння, Його перемоги над смертю.
