Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У християн східного обряду минає останній, Страсний, тиждень перед Великоднем. Усі дні цього тижня звуться Великими.
Із Великим, або Чистим Четвергом пов’язаний такий церковний предмет як дарохранильниця.
Дарохранильниці входять до кола священних (літургійних) посудин, тобто до церковного начиння, що застосовується під час богослужіння. За своїм призначенням вони є найбільш священними предметами у християнському храмі, бо в них зберігаються Святі Дари — Тіло і Кров Христові, — що використовуються для причастя поза межами церкви.
У церквах східного обряду дарохранильниця знаходиться у вівтарі на престолі, й торкатися її дозволяється лише священику і диякону.
Кожна дарохранильниця має або ларець з Дарами у вигляді невеликої скриньки чи саркофага, або висувні шухлядки.
Звідки беруться ці Дари? Їх готують раз на рік на літургію Великого Четверга. Частину літургійного хліба (проскур) подрібнюють на маленькі шматочки, крапають на кожний вином (Кров’ю Христовою) та лишають на престолі підсохнути, а потім закладають їх до дарохранильниці й використовують за потребою протягом року.
У XVIII столітті дарохранильниці перетворились на справжні шедеври ювелірного мистецтва — багатоярусні конструкції, увінчані фігурою воскреслого Христа, прикрашені рельєфами та скульптурними зображеннями янголів і святих.
У зібранні нашого музею є дарохранильниці, виготовлені різними українськими майстрами XVIII століття. Як ось ця — роботи київського золотаря Федора Левицького.
Дарохранильниця має вигляд двоярусної храмової будівлі з грушоподібним куполом, який увінчує «Воскресіння». Пірамідальні колони з шестикутними зірками надають виробу стрункості.
Нині для українців кожен день є Великим. Бо це дні на шляху України у її боротьбі за свободу і незалежність, за щасливе майбутнє своїх дітей. Ми віримо, що настане день, коли українська земля повністю очиститься від окупантів. Віримо і робимо все для Перемоги!