#ЦьогоДня 100 років тому, 31 серпня 1923 року, народилася видатна українська археологиня, дослідниця скіфських старожитностей Галина Тихонівна Ковпаненко.
Вона родом з міста Нікополя на Дніпропетровщині, з родини вчителів Тихона та Антоніни Тітенків.
З початком радянсько-німецької війни родина евакуювалася до Краснодарського краю, але там потрапила в окупацію. Після звільнення, у 1943 році Галина поступила до Краснодарського університету, а вже за рік повернулася до України…
Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
В зібранні нашого музею прикраси ранньомодернового часу – 16-18 століть – одиничні. Одна з них – золотий ланцюжок, що колись був подарований вельможною жінкою до церкви. Ланцюжок був розібраний на окремі ланки і використаний для оздоблення сяючих корон, що стали частиною золочених срібних шат ікони та увінчували Богородицю та Ісуса.
Кожна ланка – ажурна восьмипелюсткова розетка, в центрі якої знахо…
Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
В античні часи люди дуже поважали дельфінів, розповідали легенди, що ці тварини – то моряки, яких розгнівані боги перетворили на морських мешканців. Споконвіку їх наділяли якостями, притаманними людині, вважаючи їх розумними і кмітливими.
У Римській імперії полюбляли прикраси із зображенням дельфінів. Одна з них у першому столітті н.е. потрапила до сарматської цариці, дружини володаря таврійських ст… Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
28 серпня християни східного обряду відзначають Успіння Пресвятої Богородиці – день закінчення земного життя святої Діви Марії, матері Ісуса Христа.
Після Вознесіння Ісуса, земний шлях Богородиці був ще досить довгим і плідним. За різними даними, Вона прожила 72 роки. Богородиця жила у апостола Івана (Іоанна Богослова), який прийняв Її до себе в дім за заповітом Ісуса. Їй призначено було разом з апо… Більше
Стільки сили й енергії випромінює влітку земля. Незважаючи на страждання, біль, війну, природа обдаровує людей своїми плодами, наповнює повітря неймовірними запахами, вселяє впевненість у майбутньому.
Як подих літа – невелика срібна скринька, вкрита позолотою, мовби сонячним сяйвом ясного дня. Сяючі камінці – агати, малахіт, альмандини, сердолік – розсипалися грайливою веселкою. Квіти заполонили кожну грань, кожен куточок.
На кришці – різьблена з мушлі камея: чотири голуби … Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Вже не раз ми писали про археологічні експедиції, які працювали на Херсонщині. Читаємо звіти про дослідження курганів: могильники поблизу сіл Золота Балка, Львове… Ці землі зараз нівечать загарбники. Але ж хіба можна знищити історію племен і народів, які впродовж тисячоліть жили тут?!
Краснознам’янська експедиція Інституту археології під керівництвом Геннадія Євдокимова в 1984 році працювала поблиз… Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Боротьба за власну свободу та незалежність потребує грошей. Про це нагадує один із найбільших скарбів, знайдених на території України. Його можна побачити на виставці «Європейська Україна. Доба Мазепи».
Це скарб із села Лелюхівки Полтавської області, який випадково знайшов Володимир Корсун під час проведення робіт по укріпленню берегів річки Ворони у 2000 році.… Більше
Вітаємо з Днем незалежності України! Слава України – в її історії, в поколіннях людей які жили на її теренах тисячоліттями. Жили, любили, народжували і виховували дітей, боронили Батьківщину, випестували рідну землю щоденною працею. За роки незалежності України коштовні експонати нашого музею багато разів були на виставках в різних куточках світу. Для переважної кількості відвідувачів виставок це було відкриття нашої країни, перше знайомство з її історією та культ…
Більше
Виставка «День археолога: врятовані скарби», яка тиждень тому відкрилася в центральному корпусі Національного музеї історії України, підняла дуже багато важливих питань охорони археологічної спадщини. Але базовим нині, як і завжди, є питання залучення молоді до непростої професії археологів. Адже без достатньої кількості професіоналів, відданих своєму життєвому вибору, інші питання та проблеми не вирішити. А археологія – то не тільки фах, то свідомий життєвий шлях, … Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю. #ЦьогоДня, 19 серпня, християни східного обряду відзначають Преображення Христове.
Як розповідали Євангелісти, одного дня Ісус узяв із собою трьох учнів: Петра, Якова та Іоанна, — і привів їх на «високу гору» (вважається, що то була гора Фавор). І там сталося чудо преображення: вбрання Ісуса стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Поряд з Ним з’явилися Мойсей та Ілля, уособлюючи Закон і п… Більше
Знову почалися нападки на музей Національний музей історії України 18 серпня о 17:11Заява щодо спроб дискредитації Національного музею історії України
Ввечері 17 серпня в мережі була поширена стаття з заголовком «Національний музей денацифікова… Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Цей золотий ланцюжок – ще одна коштовна прикраса, пожертвувана невідомою заможною жінкою до церкви як вдячність за справдженні сподівання та молитви, які було почуто. Згодом браслет став окрасою срібної корони, яка була частиною шат до ікони Богородиці Одигітрії. Відбулося це, імовірно, десь у 17 – напочатку 18 століття у місті Кам’янець-Подільський, адже саме звідти походить корона.
А от ланцюжок, … Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Спекотного літа 1972 року Азовський загін Сіверськодонецької експедиції Інституту археології АН України, очолюваний Борисом Міхліним, проводив дослідження кількох курганів поблизу села Василівка Старобешівського району Донецької області. Насип найбільшого кургану досягав висоти 7,4 м. Його спорудження розпочалося ще за доби ранньої бронзи й продовжувалося тисячоліттями. Серед досліджених археологами … Більше
Цьогоріч напередодні та у сам День археолога пройшло дві дуже важливі он-лайн зустрічі фахівців, на яких обговорювалася тема «Археологія та війна». Перша була організована Запорізький обласний краєзнавчий музей, друга – Львівський історичний музей. Зустрічі розпочинали з віддання шани колегам, які загинули, захищаючи Україну, та подяки тим, хто боронить Батьківщину в лавах ЗСУ. У розповідях археологів з самих різних областей України – від Харківщини до Львівщини – звучала т… Більше
Музей дякує друзям з Данії за новий вантаж гуманітарної допомоги!
Вантаж, отриманий в серпні цього року, передали організації Blue Shield Danmark («Блакитний Щит») у Данії та Museumtjenesten («Музейна служба»). Зокрема, йдеться про генератори, акумулятори, матеріали для цивільного захисту, робочий одяг, пакувальні коробки.
Це остання передача матеріалів та устаткування від Данії. Ця країна почала допомагати українським музеям з перших днів повномасштабної війни росії …
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю. #ЦьогоДня, 15 серпня – День археолога!
Вітаємо всіх причетних до цієї романтичної, хоч і важкої, професії! … Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Найпоширенішими і, вірогідно, найулюбленішими прикрасами заможних жінок у 12 – першій половині 13 столітті були тринамистинні сережки-підвіски. Адже саме їх найчастіше знаходять на давньоруських пам’ятках, перш за все, у Києві.
Дослідники припускають, що існували різні способи носіння цих прикрас: їх могли вплітати у волосся, прикріпляти до головного убору або стрічки, носити на ряснах, як колти, а …
Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
До музею веде квіткова дорога. Увійшовши на територію Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» ви не помилитеся, якщо буде йти, тримаючи ліворуч стрункий ряд дерев, на яких вже наливаються соковиті плоди, та кущів квітучих троянд. Аж поки дійдете до старовинного фонтану та квіткової галявини, що знайшла прихисток від пекучого серпневого сонця під розкидистим віттям каштанів.
Ось тут, перед м… Більше
Продовжуємо наповнювати платформу Google Arts & Culture відомостями про історичну і культурну спадщину Криму та його корінних народів. Цього разу підготували для вас віртуальну виставку літографій Фрідріха Гросса з альбому «КРИМ» (1957 р.), який дозволяє в деталях уявити зовнішній вигляд, елементи побуту, архітектуру та оточуючий світ корінних жителів кримського півострова першої половини ХІХ ст.
Текст на онлайн-платформі доступний українською, кримськотатарською та англійс… Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
В книзі Буття (першій книзі Старого Завіту) написано: «І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомим від усієї праці Своєї, яку був чинив. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї».
За юдейським календарем, сьомий день – шабат, субота. Цей день є днем відпочинку д… Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Дослідження стародавніх предметів, що зберігаються у нашому музеї, постійно приносять нові відкриття.
На срібній короні, що увінчувала Богородицю та була частиною шати, яка не збереглася, прикріплено численні коштовні прикраси-розетки з рубіновими вставками, які були декоративними елементами.… Більше
Цієї неділі запрошуємо на святкування Маковія до центрального корпусу музею на Старокиївській горі! Театралізована програма «Язичництво та християнство. Маковій» і навчить й розважить, розвеселить і почастує 10 серпня о 13:13 Цієї неділі, 13 серпня, головний історичний музей України запрошує на свято Маковія, що має глибокі історичні корені в українській традиційній культурі. Святкува… Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Серед прикрас часів Давньої Русі, що зберігаються в нашому музеї, є непримітний срібний перстень, який, проте, має цікаву історію. Давньоруський майстер виготовив просте кільце (шинку), а у якості щитка використав стародавню монету – римський денарій із зображенням Аннії Галерії Фаустіни Молодшої…
Історія розпочалася близько 125/130 року н.е., коли у Римі народилася дівчинка, названа на честь матері… Більше
#ЦьогоДня відзначають Міжнародний день корінних народів.
З цієї нагоди раді повідомити вам, що на сторінці музею на платформі Google Arts & Culture відтепер доступна розлога стаття про культуру кримських татар.
Українською, англійською та кримськотатарською мовами! https://artsandculture.google.com/story/uwUBCPYpTO0_XA… Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
В прадавні часи люди розповідали, що коли народжується дитина від Сонця відривається маленька іскорка і на небі спалахує нова зірка. А коли людина вмирає, зірка падає. Якщо людина прожила невиразне життя, то зірка згасає навіки. Але якщо життя було яскравим, сповнене звитяг та служіння людям, то зірка повертається до Сонця.
На початку квітня 1971 року Борис Мозолевський разом з колегами з Інституту … Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У середині 4 століття н.е. в Подніпровських степах з’явилися войовничі гуни – кочові племена східно-азійського походження. Їхня зовнішність мала монголоїдні риси і говорили вони тюрко-монгольськими мовами, які тут ніхто не розумів.
Першими зіткнулись з прибульцями алани, чиї кочовища розкинулися від Волги та Кавказу до Дніпра. Алани були вимушені відступити під захист Кавказьких гір, а гуни посунули… Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У зібранні нашого музею зберігається кілька предметів, пов’язаних із Павлом Полуботком (1660–1724), відомою постаттю в історії України. Зокрема, це срібна ложка, виготовлена у 1710–1715 роках польським або німецьким майстром. Ложка має держак у вигляді палиці та округлу чашечку, на звороті якої вигравійований розлогий листок аканту, а над ним герб – палаюче серце, пронизане двома стрілами та увінчане… Більше
Спека охопила Печерські пагорби, заполонила кожну вулицю Києва…
Попри те, поблизу нашого Музею завжди затишно. Квітнуть квіти, шелестять листям каштани, співає свою нескінченну пісню фонтан.
А в прохолоді музейних залів, приміщення яких були зведені українськими будівничими ще століття тому, на вас чекають унікальні експонати та цікаві розповіді про них наших екскурсоводів.
Ми дуже вдячні нашим захисникам, а сьогодні, особливо, – Повітряним Силам ЗСУ, завдяки яким ми маємо … Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Врешті дістались ми течій глибоких ріки Океану.
Там розташовані місто й країна людей кіммерійських…… Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
З-поміж грузинського срібного посуду, що зберігається в колекції нашого музею, виділяється глечик з високим перекрученим горлом. Називається такий глечик каркара.
Незвичну форму каркари пояснюють легенди. Одна з них розповідає про царя Іраклія. Якось цар зі своїм почтом і видатними воїнами бенкетував у просторій залі царського палацу. У цей час надійшла звістка про підступний напад на їхню країну п… Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Скіфський курган Гайманова Могила, досліджений археологами 1969 року, приніс чимало цікавих результатів, цікавих знахідок.
В одній з гробниць було знайдено три золоті пластинки, ймовірно, прикраси жіночого головного убору. Пластинки являють собою вирізані за контурами зображення жінок у нестримному танці. … Більше
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Скіфський курган Гайманова Могила… Одна із величних давніх споруд, що одержали назву «піраміди степів».
Курган знаходився поблизу с. Балки у Запорізькій області. Археологи дослідили його впродовж 1969–1970 років. Запорізьку експедицію очолював Василь Бідзіля – співробітник Інституту археології АН України, а ще долучились і досвідчені науковці (метри!), і молоді, і студенти. Це була грандіозна ро… Більше
Виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи» на минулому тижні стала для відвідувачів майданчиком для поглибленого знайомства з історією України, з пізнанням тернистого шляху, який пройшов наш народ, виборюючи свою незалежність та вибудовуючи свою державність. 28 липня, у День Державності України, відбулася кураторська екскурсія Ярослава Затилюка. Як завжди, емоційна розповідь науковця була насичена інформацією та роздумами, в які були залучені й відвідувачі. Яке було с… Більше
Вітаємо з Днем незалежності України!
Слава України – в її історії, в поколіннях людей які жили на її теренах тисячоліттями. Жили, любили, народжували і виховували дітей, боронили Батьківщину, випестували рідну землю щоденною працею.
За роки незалежності України коштовні експонати нашого музею багато разів були на виставках в різних куточках світу. Для переважної кількості відвідувачів виставок це було відкриття нашої країни, перше знайомство з її історією та культ…
Виставка «День археолога: врятовані скарби», яка тиждень тому відкрилася в центральному корпусі Національного музеї історії України, підняла дуже багато важливих питань охорони археологічної спадщини. Але базовим нині, як і завжди, є питання залучення молоді до непростої професії археологів. 
Адже без достатньої кількості професіоналів, відданих своєму життєвому вибору, інші питання та проблеми не вирішити. А археологія – то не тільки фах, то свідомий життєвий шлях, …
Цьогоріч напередодні та у сам День археолога пройшло дві дуже важливі он-лайн зустрічі фахівців, на яких обговорювалася тема «Археологія та війна». Перша була організована Запорізький обласний краєзнавчий музей, друга – Львівський історичний музей. Зустрічі розпочинали з віддання шани колегам, які загинули, захищаючи Україну, та подяки тим, хто боронить Батьківщину в лавах ЗСУ. У розповідях археологів з самих різних областей України – від Харківщини до Львівщини – звучала т…
Запис на заходи: (044) 278 48 64 або 093 855 61 16 (вайбер, телеграм).
https://artsandculture.google.com/story/uwUBCPYpTO0_XA…
