Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
В античні часи люди дуже поважали дельфінів, розповідали легенди, що ці тварини – то моряки, яких розгнівані боги перетворили на морських мешканців. Споконвіку їх наділяли якостями, притаманними людині, вважаючи їх розумними і кмітливими.
У Римській імперії полюбляли прикраси із зображенням дельфінів. Одна з них у першому столітті н.е. потрапила до сарматської цариці, дружини володаря таврійських степів (її поховання було досліджене 1974 року у Ногайчинському кургані поблизу с. Червоне в Північно-Східному Криму).
Фігура дельфіна, виготовлена з гірського кришталю і золота, є частиною фібули – традиційної в античні часи застібки для одягу, яка одночасно була й коштовною прикрасою. Тіло тварини вигнуте, погляд зосереджений – дельфін нібито стрімко мчить морськими хвилями, долаючи простір і час.
В одвічній боротьбі зі злом, дельфіни завжди були на стороні добра. Їх вважали рятівниками людей, які зазнали корабельної аварії, вони були символом порятунку, свободи і благородства. Казали, що у сутужні часи сам бог Аполлон перетворювався на дельфіна, аби допомогти морякам чи оборонцям узбережжя дати відсіч ворогам-загарбникам, відстояти свободу рідної землі.
.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc