Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Скіфський курган Гайманова Могила, досліджений археологами 1969 року, приніс чимало цікавих результатів, цікавих знахідок.
В одній з гробниць було знайдено три золоті пластинки, ймовірно, прикраси жіночого головного убору. Пластинки являють собою вирізані за контурами зображення жінок у нестримному танці.
Жінок, що танцюють, можна зіставити з образами менад – супутниць бога рослинності й покровителя виноробства Діоніса, культ якого був поширений в Елладі. На честь цього бога проводилися урочисті святкування (містерії) – Діонісії. Під час містерій менади йшли галасливою ватагою, тримаючи в руках тірси – жезли із рослин.
Чи були ці містерії відомі у Скіфії? Давньогрецький історик Геродот описав різні сторони буття населення Скіфії і зазначив, що скіфи «всіляко уникають запозичати звичаї жодного народу і зокрема еллінські». А за намагання бути посвяченим у містерії Діоніса скіфський цар Скіл заплатив життям.
Образи «скіфських менад» наслідували давньогрецькі зображення. Однак майстер додав деталі, які надали «скіфським менадам» своєрідності: це і головні убори двох жінок, і покривала, які розвіваються за спинами, і тірси, що мають вигляд гілки з бутоном зверху, і частина цапа (голова чи задня нога) в лівій руці кожної менади.
На одній з пластинок зображення менади подане ззаду: вздовж спини звисає довге розпущене волосся, в правій руці жінка тримає смолоскип (чи широкий ніж?) та задню ногу цапа.
Не дивлячись на деяку спрощеність виконання, давній майстер зумів створити виразні образи, передавши пластику тіла кожної танцівниці, підкресливши різними засобами їхнє захоплення, екстаз.
Скіфам, як і багатьом давнім народам, були властиві екстатичні ритуали, завдяки яким вшановувались боги плодючості. Можливо, то були весняні обряди – моління про урожай та приплід худоби. Або ж коли, як писав Борис Мозолевський, «пахли по степах нестерпно кочівками осінні кураї», скіфи справляли осіннє свято – на знак подяки за милість богів.
.
.
