#ЦьогоДня 31 жовтня відзначається Міжнародний день Чорного моря. Коли давні греки вперше пройшли Босфорську протоку і познайомилися з ним, то, мовбито, жахнулися бурхливому простору та назвали його Понтом Аксинським – Негостинним морем. Та за деякий час морські води були засвоєні й назва змінилася на Понт Евксинський – Море Гостинне. Така назва побутувала понад тисячоліття. Надалі літописи часто називали його Руським морем, або просто Понтійським. Згодом вживалася назва К… Більше
#Історія_предметів На виставці «Збережено в Україні» можна побачити колекцію посуду з різних місць Північного Причорномор’я і Середземномор’я. Привертає увагу червонофігурне рибне блюдо першої половини 4 ст. до н.е. Воно походить з некрополя грецького міста-колонії Німфея (територія сучасної Керчі). Його знайшли в курганному поховані ще в 19 столітті. У 1990-х роках музейні реставратори склали знахідку зі 130 уламків!
Посудину використовували для подачі риби до столу. Страв… Більше
27 жовтня 1784 року, майже 240 років тому, народився відомий скрипаль, композитор і гітарист Ніколо Паганіні.
Він народився у вільнолюбивій Генуї (нині Італія), а все життя провів у мандрах, подорожуючи спочатку Італією, а потім всією Європою з концертами. Він однаково чудово володів гітарою і скрипкою, але вважав, що гітара – то інтимний інструмент, тоді як скрипка – публічний. Його кар’єра розпочалася в часи Наполеонівських воєн. Європейська слава прийшла до нього після ви… Більше
#Цього_дня 27 жовтня відзначаємо День української писемності та мови.
Особливості стилю письма козацьких часів можна побачити на різних автентичних документах, які зараз представлені на виставці «Європейська Україна. Доба Мазепи».
Зокрема, це – «Гадяцький трактат», один з важливих документів середини 17 століття, що яскраво засвідчив європейський вимір політичної культури українського козацтва. …
Більше
Осіння сонячна погода, яка порадувала киян минулої неділі, 22 жовтня, якнайкраще надихала на участь в авторській екскурсії «Золоте сяйво скіфського вбрання», яку проводила Любов Клочко, наукова співробітниці музею, кандидатка історичних наук. Дослідження скіфського вбрання є науковою темою пані Любові вже багато років. Тому вона розповідає про нього цікаво і натхненно, захоплюючи своєю розповіддю відвідувачів різного віку. Продемонстровані фото та археологічні знахідки …
Більше
Коментар провідної наукової співробітниці музею Оксани Ліфантій з приводу партії “скіфського золота” з України, затриманого в Мадриді СБУ та правоохоронцями Іспанії. Предмети були вивезені контрабандистами, що намагалися продати їх на суму понад 60 мільйонів євро.
Якщо коротко: автентичність предметів потребує ретельного дослідження, проте, у будь-якому випадку, археологічні знахідки, що незаконно здобуваються так званими “чорними археологами” для нелегальних колекціонерів, …
Більше
Дякуємо правоохоронцям за роботу! Чекаємо ці предмети в Україні, щоб наші фахівці провели їхню комплексну експертизу
Додамо, що ці предмети не пов’язані ані з нашим музеєм, ані з будь яким іншим державним музеєм України. Вони були у так званому “Родовід-музеї” і у 2009-2010 роках експонувалися у Мистецькому Арсеналі (м. Київ).
Більше
#Історія_предметів Колись вона вважалася найгарнішою жінкою на світі. Народжена серед морських просторів (адже її батьками були бог бурхливого моря Форкій та богиня глибин Кето), вона увібрала найгарніше, що було в морі – тендітність водоростей, ніжність лагідних хвиль, грацію морських істот, сяючу блакить води.
Та богині були такі ж заздрісні, як і земні жінки. І Афіна, яка ніяк не могла змиритися з тим, що не її вважають найгарнішою і найпривабливішою, за допомогою чар пе…
Більше
#Історія_предметів На півночі України, неподалік Новгород-Сіверська на Чернігівщині, є невелике село Дігтярівка. Вперше воно згадується у документах 1673 року. Десь у той час у селі «з’явилася» ікона Богоматері.
Ікона була створена місцевим майстром за розповсюдженим іконографічним типом єлѐуса (з грецької «ніжність»): Марія обіймає сина, який притуляється до її щоки; погляд Марії задумливий, а погляд Ісуса спрямований на віруючих.…
Більше
#Історія_предметів Відомий київський дослідник старожитностей Подніпров’я Вікентій Хвойка у 1896-1900 роках провів активні розкопки курганів у різних місцевостях Київської та Полтавської губерній. Всі знахідки завдяки підтримці Археологічної комісії та фінансування родини Терещенків потрапили до Київського музею старожитностей і мистецтв, який тоді знаходився у стадії формування. Та й сам дослідник у той час став першим завідувачем археологічного відділу майбутнього музею, я… Більше
#Історія_предметів Велике значення для вивчення історії стародавнього Києва, зокрема, колишнього дитинця – Верхнього Києва – мали археологічні дослідження 1946-1957 рр. на ділянці, обмеженій вулицями Володимирською, Великою Житомирською та Трьохсвятительською.
Колись тут, неподалік Десятинної церкви та княжого двору, знаходилися будинки бояр та воєвод, наближених до князя.
Незважаючи на певний занепад після монгольського погрому, життя на Верхньому Києві не припинялась і… Більше
16 жовтня в нашому музеї відбулася ювілейна 30-та наукова конференція «Ювелірне мистецтво: погляд крізь віки».
Було проголошено 18 доповідей з різних питань історії ювелірної справи від скіфських часів до сьогодення. Ще шестеро учасників (Леонід Бабенко, Дмитро Дяченко, Дмитро Куштан, Тамара Мироненко, Наталія Степаненко і Наталія Сапфірова) взяли участь в конференції заочно. Засідання розпочалося з привітального слова Наталії Панченко, завідувачки Скарбниці Національн…
Більше
#Історія_предметів «Колись цю річку звали Бористеном, а Скіфією всі оці краї» – так писав археолог і поет Борис Мозолевський, який присвятив багато років життя дослідженням пам’яток давнього населення на наших українських землях.
Зараз у степах вдень ще тримається тепло і пахне розігрітими травами, коли вечоріє… А коли прохолодна ніч накриє світ зоряним шатром, до нього потягнуться язики полум’я від вогнища, яскраво розсипаються іскри… Вони нагадують нестримний танець жінок…Більше
Наш музей подовжує плідно співпрацювати з митниками, проводячи експертизи, що дозволяють визначити та врятувати археологічні пам’ятки, викрадені “чорними копачами”. Ми дуже вдячні українським митникам за патріотичну позицію та професіоналізм. Дуже радує, що нині українська митниця стала на сторожі нашої вітчизняної археологічної спадщини.
Деякі з таких скарбів, вирваних з лап “чорних копачів” та нелегальних колекціонерів, ви можете побачити у нас, у центральному корпусі нашо… Київська митниця 17 жовтень о 09:19Київські митники затримали сотню археологічних знахідок VIII ст до н.е. – ХІІІ ст н.е. Київські митники стали на заваді незаконному переміщенню у двох міжна…
Більше
Найкращі наші відвідувачі – це діти, школярі. Уважні, допитливі, емоційні. І завжди гуртуються довкола екскурсовода, ловлячи кожне слово, реагуючи на кожне питання, легко вступаючи в контакт. Найважчі наші відвідувачі – це діти, школярі. Галасливі, неуважні, неслухняні, стомлені. І завжди розбігаються по залам як розсипаний горох по кімнаті. Часто буркочуть: «Як ми стомилися від цих музеїв. Скільки можна!». Найбажаніші наші відвідувачі – це діти, школярі. Вони спр…
Більше
#Історія_предметів У 18–19 століттях Європою прокотилося кілька великих війн, які втягунули у криваве протистояння велику кількість країн і народів. Найбільш масштабними були Наполеонівські війни 1799 –1815 років.
У той час Європа все більше усвідомлювала себе як єдине ціле, одним із проявів чого був підвищений інтерес суспільства до минулого, найперше – до часів Римської імперії. Важливим поштовхом у цьому процесі були розпочаті 1763 року археологічні розкопки Помпеїв – ри…
Більше
#Історія_предметів 1900 року неподалік села Сахнівка Київської губернії (нині Черкаської області) на березі річки Рось місцевим селянином було знайдено два горщики із давньоруськими прикрасами. Через перекупників більшість предметів Сахнівського скарбу потрапили до зібрання Богдана і Варвари Ханенків, а згодом – набули статусу музейних предметів.
Наступного року Сахнівку відвідав Віктор Гезé – відставний офіцер, який зацікавився археологічними дослідженнями. Він з’ясував, що…
Більше
ЦьогоДня 10 жовтня 1894 року народився український письменник і вчений Віктор Платонович Петров, унікальна людина, чиє життя і діяльність, мабуть, назавжди залишиться загадкою.
Він народився у Катеринославі (нині Дніпро) у родині священника. Дитинство провів в Одесі. Закінчив Холмську гімназію (нині м. Хелм, Польща), потім – Київський університет.… Більше
#Історія_предметів 1799 року в Європі постала нова імперія – Французька. Революційний народ, який тільки нещодавно позбувся свого монарха, радісно прийняв нового суверена – Наполеона Бонапарта, який проголосив себе імператором. Нова влада потребувала затвердження і популяризації на всіх рівнях, що спричинило появу нового художнього стилю – ампір («імперія»). Він засновувався на наслідуванні традиціям Римської імперії, переосмисленні запозичених давніх образів і композицій. В… Більше
#Історія_предметів Восени 1953 року робітники моторно-риболовецької станції у місті Керч при проведенні господарських робіт випадково наштовхнулися на кам’яну гробницю. Про знахідку вони повідомили до музею, і невдовзі археолог Лариса Чуістова виїхала на місце, де їй вдалося дослідити поховання дитини 1-2 століття н.е.
Вірогідно, дитина походила із аристократичної боспорської родини, оскільки її супроводжувало чимало коштовних прикрас.
Більше
#ЦьогоДня, 8 жовтня в Україні відзначається день юриста.Щиро вітаємо всіх причетних до цієї непростої професії.
Для нашого музею цей день має особливе значення. Адже одним із головних засновників Київського художньо-промислового і наукового музею, спадкоємницею якого є й Скарбниця, був юрист Богдан Іванович Ханенко.… Більше
#Історія_предметів Донецькі степи рясніють стародавніми курганами. Їх спорудили народи, які мешкали тут тисячі років тому. Про більшість із них не залишилось жодної згадки у письмових джерелах, а тому ми не знаємо їхніх імен та їхніх легенд. Історія далеких часів відтворюється з кожним дослідженим курганом, з кожним предметом, що знаходять археологи під час розкопок.
Серед сотень пам’яток, розкопаних археологами на Донеччині, інколи траплялись кургани, зведені над могилами… Більше
#ЦьогоДня 6 жовтня 1881 року народився український письменник-драматург Іван Кочерга.
Письменник народився у містечку Носівка на Чернігівщини, походив з дворянської родини залізничного службовця і колишнього штабс-капітана Антона Кочерги, якого вигнали з армії за те, що він намагався викрити крадіїв з вищих офіцерських чинів. … Більше
#Історія_предметів Непорушним законом в суспільстві завжди було особливе ставлення до дітей. Адже вони забезпечували продовження існування сім’ї, роду, племені. Античні автори залишили окремі замітки, за якими можна уявити, як про дітей дбали скіфи.
«Батько історії» Геродот, описуючи війну скіфів з перським царем Дарієм, зауважив: дітей і жінок скіфи відправили далеко вперед, щоб не наражати на небезпеку. З книг Геродота знаємо також, що скіфи були вчителями з військової … Більше
#ЦьогоДня 4 жовтня у світі відзначається День тварин, започаткований ще 1925 року і спрямований на привернення уваги людства до прав тварин, свійських і диких, та їхнього добробуту.
Дата проведення всесвітнього дня тварин була вибрана не випадково: 4 жовтня — день пам’яті Франциска Ассізького, одного з найшановніших святих у католицькій церкві, який вважається покровителем тварин.
У зібранні нашого музею є чимало зображень тварин. Але з-поміж них виділяється своєю оригінальн…
Більше
У неділю, в День захисників та захисниць України, День українського козацтва і Покрови Пресвятої Богородиці, в нашому музеї відбулася інтерактивна екскурсія «Terra Cosaccorum». Її проведення базується на виставці «Європейська Україна. Доба Мазепи», а організатором всього дійства є провідний екскурсовод Ольга Дударєва. Учасниками цього разу були юні українські пластуни, і кожне запропоноване завдання вони виконували з надзвичайним ентузіазмом. Відповідно до назви екскурс…
Більше
Провідна наукова співробітниця музею Оксана Ліфантій розповіла Українській правді про золото скіфів, зокрема про те: Скільки скіфського золота Росія вивезла в України і де воно зараз? Як Росія намагається привласнити собі історію скіфів? Що відбувається з пам’ятками скіфської доби на окупованих Росією українських територіях?
А…
Більше
КОЛИ ЗІРКИ СХОДЯТЬСЯ… На минулому тижні, 27-28 вересня, в Національний заповідник Києво-Печерська лавра відбулася XI науково-практична конференція «Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи», присвячена проблемам розвитку музейної педагогіки, питанням актуалізації, інтерпретації історико-культурної спадщини та використання її потенціалу в освіті та вихованні дітей. В рамках заходу для учасників конференції, наших колег-музейників, в нащому музеї була пре…
Більше
АЛЄМ, громадська організація 29 вересня о 22:57 Неймовірними враженнями та практичними, корисними знаннями та майстер-класами завершився другий день семінару-практикуму для педагогів «Методологічна складо…
Більше
З святом Покрови Пресвятої Богородиці.
Щіра вдячність всім, хто захищає Україну!
Покрова Пресвятої Богородиці – знак любові, яку Матір Божа відчуває до людей. Який незримо покриває й захищає кожного українця, оберігаючи і допомагаючи у нелегкий час.
Свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва, та всіх захисників та захисниць України. …
Більше
Коли давні греки вперше пройшли Босфорську протоку і познайомилися з ним, то, мовбито, жахнулися бурхливому простору та назвали його Понтом Аксинським – Негостинним морем. Та за деякий час морські води були засвоєні й назва змінилася на Понт Евксинський – Море Гостинне. Така назва побутувала понад тисячоліття. Надалі літописи часто називали його Руським морем, або просто Понтійським. Згодом вживалася назва К…
Осіння сонячна погода, яка порадувала киян минулої неділі, 22 жовтня, якнайкраще надихала на участь в авторській екскурсії «Золоте сяйво скіфського вбрання», яку проводила Любов Клочко, наукова співробітниці музею, кандидатка історичних наук.
Дослідження скіфського вбрання є науковою темою пані Любові вже багато років. Тому вона розповідає про нього цікаво і натхненно, захоплюючи своєю розповіддю відвідувачів різного віку. Продемонстровані фото та археологічні знахідки …
16 жовтня в нашому музеї відбулася ювілейна 30-та наукова конференція «Ювелірне мистецтво: погляд крізь віки».
Засідання розпочалося з привітального слова Наталії Панченко, завідувачки Скарбниці Національн…
Київські митники затримали сотню археологічних знахідок VIII ст до н.е. – ХІІІ ст н.е.
Київські митники стали на заваді незаконному переміщенню у двох міжна…
Найкращі наші відвідувачі – це діти, школярі. Уважні, допитливі, емоційні. І завжди гуртуються довкола екскурсовода, ловлячи кожне слово, реагуючи на кожне питання, легко вступаючи в контакт.
Найважчі наші відвідувачі – це діти, школярі. Галасливі, неуважні, неслухняні, стомлені. І завжди розбігаються по залам як розсипаний горох по кімнаті. Часто буркочуть: «Як ми стомилися від цих музеїв. Скільки можна!».
Найбажаніші наші відвідувачі – це діти, школярі. Вони спр…
Скільки скіфського золота Росія вивезла в України і де воно зараз?
КОЛИ ЗІРКИ СХОДЯТЬСЯ…
На минулому тижні, 27-28 вересня, в Національний заповідник Києво-Печерська лавра відбулася XI науково-практична конференція «Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи», присвячена проблемам розвитку музейної педагогіки, питанням актуалізації, інтерпретації історико-культурної спадщини та використання її потенціалу в освіті та вихованні дітей.
В рамках заходу для учасників конференції, наших колег-музейників, в нащому музеї була пре…
Неймовірними враженнями та практичними, корисними знаннями та майстер-класами завершився другий день семінару-практикуму для 
педагогів «Методологічна складо…