31 березня 9:10
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Здавна українці зверталися по допомогу й заступництво до Архангела Михаїла – Архистратига, очільника Небесного воїнства янголів. Адже історія України – це, передусім, тривала боротьба за її свободу та волю. Вірили українці, що в цій боротьбі їм допомагають Небеса і найперше – Архангел Михаїл. Тому його зображення бачимо на різних церковних предметах XVI – XVIII століть: іконах, хрестах, потирах, панагіях …
Показати більше…
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Шедевр античного мистецтва! Знахідка століття! Можна навести ще з десяток визначень, які передають захоплення від пекторалі – нагрудної прикраси і, одночасно, інсігнії влади скіфського зверхника, який жив у IV ст. до н. е. Вона була відкрита світові у 1971 році завдяки археологічним дослідженням кургану Товста Могила, що на Дніпропетровщині. Перший, хто торкнувся пекторалі….
Показати більше…
27 березня о 14:56
Сьогодні, 27 березня, відзначається Всесвітній день Театру. Започатковано це свято 1962 року, а сам театр зродився ще в часи античної Греції.
Про давні античні традиції нагадують три бронзові імітації театральних масок із зібрання нашого музею. Які саме персонажі в них були втілені, вже важко сказати: юнак у «фрігійській» шапочці, людина із зосередженим, серйозним виразом обличчя і доволі дивний персонаж з широко розкритим ротом, що мовби застиг у беззвучному крику…
Показати більше…
27 березня о 08:52
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У XVI–XVII століттях найбільшу загрозу для Європи становила Османська імперія. Після остаточного впокорення Візантійської імперії 1453 року османські султани мріяли захопити Центральну та Східну Європу. Величезна армія османів складалася не стільки із власне турок, скільки з яничар – професійних вояків-убивць з потуречиних юнаків, які були родом з поневолених та пограбованих сусідніх земель. У 1529 ….
Показати більше…
26 березня о 8:00
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Є на Херсонщині невелике село Вільна Україна, назване так наприкінці 1920-х років, під час свого заснування. Як не дивно, ця назва не змінювалась за радянської влади і стала дуже символічною у наш час.
У 1969–1971 роках поблизу Вільної України та сусідніх сіл Архангельська Слобода і Червоний Перекоп (нині Зелений Під) археологічна експедиція Інституту археології АН УРСР під керівництвом Олександра Лєскова …
Показати більше…
25 березня о 07:47
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
А чи знаєте ви, що місто Миколаїв названо на честь Святого Миколая? Місто було засноване 1789 року на землях, здавна обжитих запорозькими козаками, – там, де Південний Буг зливається з Інгулом. Воно від початку поставало як корабельне місто, а Святий Миколай здавна вшановувався християнами як покровитель мореплавців.
Яке відношення єпископ Миколай з міста Міра, що в Малій Азії, мав до моря, невідомо. Разом із тим, всі добре знають іконописний образ Святого …
Показати більше…
24 березня о 18:48
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Навесні 1900 року у Києві неподалік Золотих воріт, на розі вулиць Рейтарська та Мало-Володимирська (нині – Олеся Гончара), розпочалося спорудження п’ятиповерхового прибуткового будинку (відомий як Дім Фурмана). Під час виїмки рову для фундамента на глибині близько 2 м робітники-землекопи натрапили на давньоруське, початку Х століття, поховання воїна з конем.
Головною знахідкою у похованні був меч скандинавського…
Показати більше…
24 березня о 08:52
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У зібранні музею є срібне навершя булави, що нагадує про козацькі часи. Проте зроблене воно у ХІХ столітті невідомим майстром, який позначав свої роботи клеймом «ее».
Навершя має вигляд циліндричної трубки, яка переходить у кулястий набалдашник із напівсферичною верхівкою. Набалдашник має шістнадцять опуклих сегментів, трубка прикрашена ромбоподібними шестикутниками з черневим візерунком із позолоченою намистинкою в центрі кожного. Зверху трубку облямовує стилізований рослинний орнамент, знизу – пасок із написом: «Булава князя Сергея Викторовича Кочубея»…
Показати більше…
23 березня о 19:04
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У найвищому кургані з групи «Три Брати» неподалік м. Керч археологи знайшли вишукані прикраси IV ст. до н.е., що належали вельможній мешканці столиці Боспорського царства Пантікапею. Найбільше виділяються з-поміж них золоті, уквітчані емалями сережки у вигляді Сфінги (так греки називали сфінкса, бо, за їхніми уявленнями, то була істота жіночої статі). Давній
23 березня о 08:23
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Вже кілька століть найкращі ювеліри Німеччини прикрашають столові прибори до чаю та кави зображенням «гільдесгаймської троянди».
Назва цього декоративного елементу походить від міста Гільдесгайм, де біля собору Святої Марії протягом тисячі років росте кущ дикої троянди, або шипшини. Пагони його обплітають зовнішню стіну вівтарної частини собору і кожного року вкриваються квітами…
Показати більше…
21 березня о 23:40
Виставка “Дорогоцінні вклади до Києво-Печерської лаври” продовжує свою роботу on-line попри війну і всі негаразди. Завітайте, надихніться чудовою роботою майстрів минулого, довідайтесь про непросту історію предметів на кураторській екскурсії Оксани Терещук. Відео
Національний музей історії України
21 березня о 22:40
Ця екскурсія була знята до початку російського вторгнення в Україну…
Показати більше…
22 березня о 16:03
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Відомий вчений Борис Мозолевський відчував дихання минулих часів, коли досліджував скіфські кургани на землях безмежних степів. Розглядаючи знахідки, він казав: «…Через них переді мною розступаються віки».
Мабуть, так було й у 1971 році, коли разом із командою колег Борис Мозолевський досліджував курган Товста Могила на Дніпропетровщині, що став місцем спочинку для чоловіка-воїна, його дружини та їхньої дитини. Численні предмети, знайдені в кургані, дозволяють уявити цих людей, що прийшли до нас крізь віки, відчути їх, зрозуміти їхній погляд на світ.
Воїн мав за життя високий статус, про який, найперше, розповідають золоті…
21 березня о 18:56
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Здавна у християнській церкві здійснюється Чин освячення води. Початок йому поклав Спаситель, який прийняв хрещення в Йордані та освятив «всіх вод єство». І нині, освячуючи воду, християни закликають благодать Христа, Його силу віри, непохитність правди і торжество світла.
Показати більше…
21 березень 2022 р.
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
21 березня, у день весняного рівнодення, відзначається Міжнародний день Наврузу.
Усі добре знають центральну сцену верхнього ярусу пекторалі з Товстої Могили: двоє напівоголених чоловіків відклали свої горити та майструють якийсь одяг з овечої шкури. Проте мало кому відомо, що на горитах є мініатюрні зображення, які можна роздивитися тільки при збільшенні. У них відтворено сцену двобою антропоморфног… Показати більше
20 березень 2022 р. ·
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У нашому музеї є чимало речей, пов’язаних з відомими особистостями. Найчастіше про це свідчать дарчі написи або герби власників, зокрема, і родини Ломиковських.
З ім’ям військового і державного діяча України Івана Ломиковського (1645–1714) пов’язані коштовні шати (оклад) Євангелія, виготовлені у період 1692–1707 років. На окладі відсутнє клеймо майстра, та дослідники вважають, що це витвір чернігівсь… Показати більше
19 березень 2022 р.
Сьогодні виповнилося 92 роки неперевершеній Ліні Костенко. ?
І знову згадуємо її поему-баладу «Скіфська одіссея» ?:
Тут землі щедрі. Тут річок без ліку.
Всіляки руди в надрах залягли.
І… Показати більше
19 березень 2022 р.
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У 1964 році поблизу кримського села Іллічеве у кургані, понівеченому під час Другої світової війни, археологи знайшли зім’ятими укупі золоті предмети скіфського часу. Завдяки ретельній роботі реставраторів предмети вдалося розібрати й відновити їх первинний вигляд. З’ясувалося, що там було кілька пластин, які прикрашали горит, нашийна прикраса (гривна) і ритуальний предмет у вигляді зрізаного конусу…. Показати більше
18 березень 2022 р.
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У зібранні нашого музею є декілька предметів, що походять з далеких східних країн. Серед них – кинджал у коштовних піхвах. Прорізне лезо кинджала виготовлене із заліза, фігурне руків’я виточене з кістки й прикрашене коштовними каменями та золотою інкрустацією. Піхви оздобені золотими пластинами із карбованим рослинним візерунком. На золотому покритті яскраво виділяються три смужки бірюзових вставок. В… Показати більше
18 березень 2022 р.
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Скіфський курган Товста Могила, досліджений археологами у 1971 році неподалік м. Покров Дніпропетровської області, відомий, передусім, знахідкою золотої пекторалі. Проте з цього кургану походить чимало інших унікальних предметів IV ст. до н.е.
Одним із них є меч, знайдений поряд із пектораллю. Його руків’я оздоблене золотими пластинами із карбованими зображеннями тварин: красеня оленя з величними ро… Показати більше
17 березень 2022 р.
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Сьогодні завершується важливе єврейське свято Пурім.
Це свято пов’язане з історією єврейського народу, а саме, з подіями V ст. до н.е., коли Палестина була завойована перською державою Ахеменідів, а євреї – розселені у різних частинах великої імперії. Завойовникам було замало такої наруги над євреями. Гаман (Аман), один з міністрів перського царя Ахашвероша (Артаксеркса?), вирішив знищити весь єврей… Показати більше
17 березень 2022 р.
Срібні пряжки до жіночого поясу (хушах-баши) виготовлені у Криму невідомим кримсько-татарським майстром у ХІХ столітті. Вони мають традиційну мигдалеподібну форму (бадем) і прикрашені карбованим рослинним візерунком, центральним елементом якого є вазон із квітами та ягодами.
У 18 – на початку 20 столітя наречені по всьому Криму прикрашали такими пряжками свої пояси. Вони були надзвичайно популярні й слугували прикрасою святкового жіночого вбрання. Носили їх не тільки татарки… Показати більше
16 березень 2022 р.
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Скіфи з особливою повагою ставились до сокири – зброї, робочого інструменту та священного, ритуального предмета.
Ритуальна сокирка із зібрання нашого музею відлита з бронзи. Її лезова частина широка та заокруглена, обух зроблено у вигляді голови грифона на довгій шиї, окрасою якої є масивний гребінь. Сокирку знайдено під час розкопок скіфського кургану IV ст. до н.е. поблизу с. Львове Херсонської обл… Показати більше
15 березень 2022 р.
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Добре відомо, що на свято Хануки юдеї запалюють ханукії – особливі лампи з вісьмома світильниками. Як ось ця срібна філігранна лампа, створена невідомим варшавським ювеліром першої половини XIX століття. В її обрисах відчуваються архітектурні форми, оскільки ханукія, вірогідно, була наївною спробою відтворити образ Єрусалимського Храму. В її ажурних візерунках – традиційні мотиви, а ємності для масла… Показати більше
15 березень 2022 р. ·
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У 1969 році під час розкопок скіфського царського кургану Гайманова Могила поблизу с. Балки Запорізької області археологи знайшли в Північній гробниці схованку, де перебували священні для скіфських воїнів речі, серед яких виокремлюється ритон – посудина у формі рогу.
Ритон зроблений з чотирьох частин різного розміру, що мають форму зрізаного конуса. Унизу він оздоблений золотим наконечником із об’ємн… Показати більше
14 березня 2022 р.
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
«Земля – наша мати, всіх годує», «Земля-годувальниця» – так завжди говорили українці, а старші люди давали настанову молодшим: «Доглядай землю плідну, як матір рідну».
З давніх-давен, ще за часів неоліту, склалося в народі шанобливе ставлення до землі. Мабуть, це сталося тоді, коли люди вперше обробили ниву, кинули зерно у землю та отримали урожай. Усі давні індоєвропейські народи вшановували Богиню Землі, яку кожен називав своєю мовою: слов’яни – Земля-Мати (Маjка земљау), давні греки – Гея, скандинави – Йорд, римляни – Церера (Terra Mater), давні іранці – Аредві Сура Анахіта….
14 березня 2022 р.
Олег Шупляк «Обійняти неосяжне», 2017. Більше
14 березня 2022 р.
Нашивна пластинка.
Золото. IV ст. до н.е.
Місце знайдення невідоме.…
14 березень 2022 р. ·
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Давньослов’янських старожитностей у зібранні нашого музею небагато. Це переважно «скарби» коштовних предметів, випадково знайдені під час сільськогосподарських робіт. А відтак, достеменно не відомо, звідки походять ці знахідки – з поховання давнього володаря, зі «скарбу», захованого під час воєнної загрози, або ж з ритуального комплексу. До таких знахідок належать предмети VI–VII століть, що походять … Показати більше
13 березня 2022 р.
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
В І тисячолітті до н.е. на теренах сучасної степової України жили скіфи-кочовики та скіфи-царські, а на узбережжі Чорного моря звели міста греки – переселенці з Греції та Малої Азії.
В одному з таких міст – Ольвії (поблизу сучасного с. Парутине Миколаївської області) – побував «батько історії» Геродот. Він складав історію греко-перських воєн, а відтак його цікавили всі народи, що воювали наприкінці VI ст. до н.е. з перським царем Дарієм, зокрема, скіфи. Геродот розповів і про деякі епізоди з життя царя, щоб показати жорстокість та лицемірство перса. Ось тільки один вчинок Дарія…
12 березень 2022 р.
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
В античні часи люди дуже поважали дельфінів, розповідали легенди, що ці тварини – то моряки, яких розгнівані боги перетворили на морських мешканців. Споконвіку їх наділяли якостями, притаманними людині, вважаючи їх розумними і кмітливими.
У Римській імперії полюбляли прикраси із зображенням дельфінів. Одна з них у першому столітті н.е. потрапила до сарматської цариці, дружини володара таврійських сте…
Показати більше
12 березень 2022 р.
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
З-поміж грузинського срібного посуду, що зберігається в колекції нашого музею, виділяється глечик з високим перекрученим горлом. Називається такий глечик каркара.
Незвичну форму каркари пояснюють легенди. Одна з них розповідає про царя Іраклія. Якось цар зі своїм почтом і видатними воїнами бенкетував у просторій залі царського палацу. У цей час надійшла звістка про підступний напад на їхню країну пе…
Показати більше
11 березень 2022 р.
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Зображення вепра часто прикрашали скіфську зброю, а найперше – піхви мечів. Бачимо цього могутнього звіра і на золотій пластині, що оздоблювала боковий виступ піхов. Її було знайдено в кургані кінця VI століття до н.е. (часів війни скіфів з військом Дарія) поблизу с. Олександрівка Дніпропетровської області.
Скіфи, як і більшість давньоіранських народів, вважали, що бог війни і перемоги (у іранців – В…
Показати більше
https://goldenukr.com.ua/?page_id=12807