Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Є на Херсонщині невелике село Вільна Україна, назване так наприкінці 1920-х років, під час свого заснування. Як не дивно, ця назва не змінювалась за радянської влади і стала дуже символічною у наш час.
У 1969–1971 роках поблизу Вільної України та сусідніх сіл Архангельська Слобода і Червоний Перекоп (нині Зелений Під) археологічна експедиція Інституту археології АН УРСР під керівництвом Олександра Лєскова розкопала майже сотню курганів. Ми неодноразово розповідали про результати цих розкопок. Сьогодні – розповідь про коштовний перстень, знайдений у кургані № 22 поблизу села Вільна Україна.
Перстень належав вельможній скіф’янці, чиє поховання було досліджено у кургані. У IV ст. до н.е. заможні жінки доволі часто носили однакові перстні на всіх 10 або ж на 6-8 пальцях. У даному випадку, скіф’янка мала набір із 6 золотих перстнів, щиток яких прикрашало рельєфне зображення лева: чотири перстні вона носила на правій руці, ще два – на лівій. Разом із ними, у жінки був ще один, унікальний, перстень – доволі масивний, з ажурним щитком, на якому зображено фігуру грифона, що крокує. Цей грифон особливий, бо має лев’ячу голову, увінчану цапиними рогами. Оскільки поверхня перстня дуже сильно заполірована, всі кути загладжені, зображення небесної істоти виглядає доволі схематичним. Вірогідно, перстень, як оберіг роду, носило не одне покоління жінок.
Скіфи вважали грифонів вартовими небес, охоронцями скарбів землі. Греки називали їх «безмовними собаками» володаря неба Зевса і вважали, що вони служать самій Немезиді – богині відплати, яка карає за порушення суспільного та морального закону.
Український степ завжди був землею вільних людей. Так було в далекі скіфські часи, коли уявлення про міфічних створінь наповнювали людей життєдайною силою. Так є і зараз, коли через випробування стверджується у своєму державництві Вільна Україна. І кожного, хто посягає на її волю, неодмінно буде покарано!