Сьогодні, 27 березня, відзначається Всесвітній день Театру. Започатковано це свято 1962 року, а сам театр зродився ще в часи античної Греції.
Про давні античні традиції нагадують три бронзові імітації театральних масок із зібрання нашого музею. Які саме персонажі в них були втілені, вже важко сказати: юнак у «фрігійській» шапочці, людина із зосередженим, серйозним виразом обличчя і доволі дивний персонаж з широко розкритим ротом, що мовби застиг у беззвучному крику…
Маски знайдено у 1984 році під час дослідження сарматського жіночого поховання у кургані неподалік села Чугуно-Крепинка Шахтарського району Донецької області. Невеликі за розмірами, вони, імовірно, використовувалися в оздоблені саркофагу чи меблів, а для сарматів стали прикрасами поясу або кінської збруї.
… Мабуть, кожному відома фраза Вільяма Шекспіра: «Світ — театр, де всі чоловіки й жінки — актори». Ми часто повторюємо ці слова, порівнюючи себе з акторами, й життя – з написаним кимось сценарієм. Ми схильні до метафор і порівнянь, навіть не задумуючись, що словом «театр» інколи позначають жахливі речі, як-от: театр війни, театр бойових дій.
А після 16 березня 2022 року театр назавжди асоціаціюватиметься із Маріуполем: драматичний театр у центрі міста, напис «ДЕТИ», написаний великими літерами по обидва боки будівлі, і – вибух надпотужної бомби, скинутої з російського бомбардувальника…
Театр став частиною жахливої війни, частиною наших втрат, нашого болю. Це наша рана, яка ніколи не загоїться. Але ми продовжуємо міцно тримати зброю в руках і з кожним днем наближати перемогу.
