Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Вже кілька століть найкращі ювеліри Німеччини прикрашають столові прибори до чаю та кави зображенням «гільдесгаймської троянди».
Назва цього декоративного елементу походить від міста Гільдесгайм, де біля собору Святої Марії протягом тисячі років росте кущ дикої троянди, або шипшини. Пагони його обплітають зовнішню стіну вівтарної частини собору і кожного року вкриваються квітами.
Легенда розповідає, що у 815 році король франків Людовик І Благочестивий у спробі наздогнати білого оленя під час полювання заблукав у гущавині лісу. Тоді король зняв із себе хрест-релікварій, повісив його на кущ дикої троянди і, ставши перед ним на коліна, почав молитися Святій Марії. Несподівано його зморив сон, а коли він прокинувся, кущ, на якому висів хрест, буйно розцвів.
За наказом Людовика біля чудесного трояндового куща звели спочатку каплицю, а 60 років потому – величний собор Святої Марії. Затим піднялося довкола і місто. Храм кілька разів зазнавав руйнувань, змінював свій зовнішній вигляд, а трояндовий кущ, попри всі негаразди, щовесни квітнув. 22 березня 1945 року будівля собору була понищена бомбардуванням, трояндовий кущ згорів і опинився під руїнами. Та минули сім тижнів, і коли руїни почали розбирати, кущ ожив – з’явилось одразу 25 нових пагонів! Це було сприйнято як божественне чудо, що сповіщало про відродження та нове життя. Нині трояндовий кущ неймовірно розрісся і сягає 10 метрів у висоту.
Вважається, що вперше на столових приборах увічнив гільдесгаймську троянду наприкінці XVI століття Крістоф Ленкер, майстер із Аугсбургу. Ложечка для цукру з колекції нашого музею виготовлена у 1920-х роках німецькою фірмою Крістофера Відмана з міста Пфорцгайм. Її особливість полягає у зображенні на чашечці трояндового корінця. Встромивши таку ложечку у цукорницю, ви мовби висаджуєте тисячолітню квітку у власній оселі. Вона проростає та наповнює серця теплом і любов’ю, вірою та надією. Адже троянда – квітка Пресвятої Богородиці, яка завжди приходить на допомогу тим, хто бореться за добро і правду, за волю своєї землі.
Тож хай тисячолітня квітка проросте і в наших серцях, зміцнить наш дух і помножить наші сили. Ми віримо і знаємо – Україна завжди буде вільною і квітучою!