Другий поверх

План експозиції музею, розташованої на другому поверсі:

Огляд музею розпочинають з другого поверху.

Оглядова екскурсія Cкарбницею Національного музею історії України

На другому поверсі експонати займають 71 вітрину у п’яти залах (аванзал, зали №№ 1-3, 4а, 4б, і 5).

Аванзал. Матеріали IV ст. до н.е. з бокової гробниці скіфського царського кургану Товста Могила

   На стіні над сходами, навпроти аванзалу, розміщений гобелен-триптих “Скіфи”

   В аванзалі виставлено вирізані монолітами поховання знатної скіф’янки і її дитини з непограбованої бокової гробниці кургану Товста Могила.

     Товста Могила посідає чільне місце серед так званих “царських” курганів. Його спорудили у середині – початку третьої чверті IV ст. до н.е. (пізніше знаменитого кургану Солоха, але раніше – Чортомлика). Розкопаний у 1971 р. поблизу м. Покров (колишнє м. Орджонікідзе) Нікопольського району Дніпропетровської області. Під його насипом висотою 8.6 м і діаметром 60 м, оточеним ровом із залишками тризни, було відкрито дві гробниці для членів “царської” сім’ї, здійснені в катакомбах. У центральній могилі поховали чоловіка, якому належала славнозвісна золота нагрудна прикраса – пектораль.

Зал №1. Пам’ятки ювелірного мистецтва доби бронзи- раннього заліза III тис. до н.е. – IV ст. н.е.

План

Вітрини 1-2

Вітрини 4,5,15

Вітрини 5-6

Вітрини 6-9

Вітрини 9-10

Вітрини 11-12

Вітрини 13-14

Вітрини 9,12,16

Пам’ятки доби бронзи (III–II тис. до н.е.)

У перших двох вітринах залу №1 представлено прикраси з міді, срібла та золота, виконані місцевими майстрами, а також імпортні, що з’явилися на території сучасної України ще в ІV тис. до н.е. І хоча у цей час обробка дорогоцінних металів ще не стала окремою галуззю, археологічні знахідки вказують на зародження специфічних технологій, притаманних саме золотарству. Його подальший розвиток відбувався за доби бронзи у ІІІ–ІІ тис. до н.е. Про це свідчать декоративні вироби зі збірки музею, що походять із Закарпаття та Наддніпрянщини. Серед них – скроневі підвіски та сережки у вигляді спіралей, кілець, півмісяця чи “човника”, зроблені способом лиття та кування.

Зал №2. Пам’ятки ювелірного мистецтва доби раннього заліза IV ст. до н.е. – IV ст. н.е. (скіфи)

В залі №2 представлено матеріали зі скіфських курганів, розкопаних на півдні України – на території Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської і Херсонської областей. Серед відомих пам’яток – кургани Огуз (Херсонщина), Мелітопольський і Бердянський (Запоріжжя).

Зал №3. Пам’ятки ювелірного мистецтва доби раннього заліза IV ст. до н.е. – IV ст. н.е.
(скіфи, античні міста-колонії Північного Причорномор’я)

План

Вітрини 1-2

Вітрини 1-4

Вітрини 3-5

Вітрини 6-8

Вітрини 9-11

Зал №4a. Пам’ятки ювелірного мистецтва доби раннього заліза
II ст. до н.е. – IV ст. н.е.(сармати)

План

Вітрини 1-2

Вітрини 2-5

Вітрини 4-6

В залі №4 (а) представлено матеріали з сарматських поховань в курганах, розкопаних на території Дніпропетровської (поблизу с. Булахівка), Донецької (поблизу с. Чугуно-Крепінка), Миколаївської (Соколова Могила поблизу с. Ковалівка) областей, а також у Криму (Ногайчинський курган поблизу с. Червоне).

Зал №4 (б). Пам’ятки ювелірного мистецтва доби раннього
середньовіччя IV–VIII ст.

Вітрини 1-4

Вітрини 5-7

У залі №4 (б) можна ознайомитись з матеріальною культурою кочових скотарських племен, що мешкали в той час на території України: германських племен готів (ІІ –IV ст.) та тюркомовних племен гунів (IV–V ст.), аварів (VI–VІІ ст.) і хозарів (VІІ –VIII ст.). Вони  були сусідами наших предків – стародавніх східних слов’ян, речі котрих також представлені в експозиції.

Вітрини 1-6,16

Вітрини 5-9,16

Вітрини 11-13

Вітрини 9,12-13,16

Вітрини 12-15

У залі №5 можна дізнатись про розвиток ювелірної справи у Київській Русі – від її становлення наприкінці ІХ ст., розквіту за часів Володимира Святославича та Ярослава Мудрого (ХІ – першої половини ХІІІ ст.) і аж до монголо-татарської навали (1237–1240 рр.). Ви дізнаєтесь також про кочові скотарські племена, що мешкали в той самий час у степах і були сусідами Київської Русі: печенігів (Х–ХI ст.), половців (ХІ–ХІІІ ст.), монголо-татар Золотої Орди (XIII–XV ст.).

Ви побачите, які прикраси робили в князівських ювелірних майстернях Києва та у Візантії, які коштовності носила давньоруська княжна, що ховали у землі слов’яни перед загрозою навали кочових орд. Побачите гроші Русі, ґудзики, які коштували дорожче, ніж увесь костюм князя.

Перший поверх