Другий поверх

План експозиції музею, розташованої на другому поверсі:

Огляд музею розпочинають з другого поверху.

Оглядова екскурсія “Музей історичних коштовностей – скарбниця України”

На другому поверсі експонати займають 71 вітрину у п’яти залах (аванзал, зали №№ 1-3, 4а, 4б, і 5).

Аванзал. Матеріали IV ст. до н.е. з бокової гробниці скіфського царського кургану Товста Могила

   На стіні над сходами, навпроти аванзалу, розміщений гобелен-триптих “Скіфи”

Вітрини 17-18 у вестибюлі музею на другому поверсі

   В аванзалі виставлено вирізані монолітами поховання знатної скіф’янки і її дитини з непограбованої бокової гробниці кургану Товста Могила.


Вітрина 18


Вітрина 17

     Товста Могила посідає чільне місце серед так званих “царських” курганів. Його спорудили у середині – початку третьої чверті IV ст. до н.е. (пізніше знаменитого кургану Солоха, але раніше – Чортомлика). Розкопаний у 1971 р. поблизу м. Покров (колишнє м. Орджонікідзе) Нікопольського району Дніпропетровської області. Під його насипом висотою 8.6 м і діаметром 60 м, оточеним ровом із залишками тризни, було відкрито дві гробниці для членів “царської” сім’ї, здійснені в катакомбах. У центральній могилі поховали чоловіка, якому належала славнозвісна золота нагрудна прикраса – пектораль.

Зал №1. Пам’ятки ювелірного мистецтва доби бронзи- раннього заліза III тис. до н.е. – IV ст. н.е.

Вітрини 9-10

Вітрини 11-12

Вітрини 13-14

Вітрини 9,12,16

План

Вітрини 1-2

Вітрини 6-9

Вітрини 5-6

Вітрини 4,5,15

Які піраміди височать в Україні? Що археологи знаходять під курганним насипом? Відповідь на ці та багато інших запитань Ви знайдете милуючись найбагатшою у світі колекцією скіфського золота, що налічує більше 40 000 експонатів.

В залі №1 демонструються матеріали доби бронзи із Карпатського регіону та з поховання знатного представника ямної культури, а також із кіммерійських поховань та скіфських курганів, розкопаних у кінці ХIХ ст. і в наш час на території Лісостепового Подніпров’я та степової зони України.

Зал №2. Пам’ятки ювелірного мистецтва доби раннього заліза IV ст. до н.е. – IV ст. н.е. (скіфи)

Вітрина 1

 

 

 

 

Вітрини 2-5

Вітрини 11-12

План

Вітрини 4-6

Вітрини 8-11

 

 

 

 

Вітрини 7-10

В залі №2 демонструються матеріали зі скіфських курганів, розкопаних на півдні України – на території Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської і Херсонської областей. Серед відомих пам’яток – кургани Огуз (Херсонщина), Мелітопольський і Бердянський (Запоріжжя).

Зал №3. Пам’ятки ювелірного мистецтва доби раннього заліза IV ст. до н.е. – IV ст. н.е. (скіфи, античні міста-колонії Північного Причорномор’я)

Вітрини 1-2

План

Вітрини 9-11

Вітрини 1-4

Вітрини 3-5

Вітрини 6-8

В залі №3 демонструються матеріали зі скіфських курганів, розкопаних на півдні України – на території Запорізької (Гайманова Могила і курганна група в її оточенні, поблизу сіл Велика Знам’янка, Гюнівка, Велика Білозерка, Корніївка та ін.) і Дніпропетровської (Завадська, Хомина, Денисова і Товста Могили та ін.) областей, а також Криму («Старший брат» з курганної групи «Три брати»). Є також ювелірні вироби, знайдені при розкопках античних міст-колоній Північного Причорномор’я (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей) та могильників (біля сіл Пісчане, Скелясте та Завітне Бахчисарайського р-ну Криму).

Зал №4a. Пам’ятки ювелірного мистецтва доби раннього заліза
II ст. до н.е. – IV ст. н.е.(сармати)

План

Вітрини 1-2

Вітрини 2-5

Вітрини 4-6

В залі №4а демонструються матеріали з сарматських поховань в курганах, розкопаних на території Дніпропетровської (поблизу с. Булахівка), Донецької (поблизу с. Чугунно-Крепінка), Миколаївської (курган Соколова Могила поблизу с. Ковалівка) областей, а також у Криму (Ногайчинський курган поблизу с. Червонне).

Зал №4б. Пам’ятки ювелірного мистецтва доби раннього середньовіччя IV–VIII ст.

План

Вітрини 1-4

Вітрини 5-7

У цьому залі маєте можливість ознайомитися зі сторінками історії кочових скотарських племен: гунів (IV–V ст.), аварів (VI–VII ст.), хозарів (VII– VIIІ ст.), що мешкали в українських степах, та осілих хліборобських племен черняхівської культури (III–V ст.), кримських готів (VI–VII ст.) і східних слов’ян, що господарювали у лісостеповій та лісовій смугах України з VI ст.

Розглядаючи ювелірні прикраси VI–VII ст., знайдені в скарбах на території Середнього Подніпров’я, де проживали поляни-руси, а також коштовності, що були виготовлені в слов’янських ремісничих центрах у VIІ–VIIІ ст. Ви дізнаєтесь, як на слов’янських землях розвивались ювелірні техніки та ювелірна справа загалом; як сережки і скроневі підвіски, антропоморфні фібули розкривають не тільки естетичні смаки, але й язичницькі релігійні уявлення слов’ян.

 

Зал №5. Пам’ятки ювелірного мистецтва
доби Київської Русі (IX–XIII ст.) та Золотої Орди (XIII–XIV ст.)


Вітрини 11-13


Вітрини 9,12-13,16

Вітрини 12-15

План

Вітрини 1-6,16

Вітрини 5-9,16

У залі №5 можна дізнатись про розвиток ювелірної справи у Київській Русі – від її становлення наприкінці ІХ ст., розквіту за часів Володимира Святославича та Ярослава Мудрого (ХІ – першої половини ХІІІ ст.) і аж до монголо-татарської навали (1237–1240 рр.). Ви дізнаєтесь також про кочові скотарські племена, що мешкали в той самий час у степах і були сусідами Київської Русі: печенігів (Х–ХI ст.), половців (ХІ–ХІІІ ст.), монголо-татар Золотої Орди (XIII–XV ст.).

Ви побачите, які прикраси робили в князівських ювелірних майстернях Києва та у Візантії, які коштовності носила давньоруська княжна, що ховали у землі слов’яни перед загрозою навали кочових орд. Побачите гроші Русі, ґудзики, які коштували дорожче, ніж увесь костюм князя.