Цей золотий перстень (один з пари) був знайдений у жіночому похованні в сарматському кургані І-ІІ століття н.е., дослідженому у 1984 році експедицією Донецького державного університету неподалік села Чугуно-Крепинка на сході Донеччини.
Перстень виготовлений з двох дротинок, кожна з яких перегнута навпіл. В місці перегину дротинки з’єднуються «простим» вузлом, який у давнину мав назву «гераклів вузол». Щиток персня утворений чотирма щільними спіралями, в які закручені кінці дротинок.
Чотири спіралі, можливо, символізують чотири стихії – землю, повітря, воду і вогонь. У поєднанні вони утворювали своєрідну космічну криптограму.
Велике символічне значення мав і «гераклів вузол». Такі «вузли» були дуже важливими в культурі багатьох стародавніх народів, починаючи зі Стародавнього Єгипту. Був він популярним декоративних елементом і у ювелірному мистецтві античності, особливо за часів еллінізму. Саме тоді набули вони популярності і у сармат.
«Гераклів вузол» використовувався в декорі різних прикрас, але найперше – діадем. Це можна пояснити тим, що у давнину геракловому вузлу приписувалася досить сильна захисна дія. Діадема з «геракловим вузлом», переважно як жіночий головний убір, повинна була захищати свою власницю у ключові моменти життя: під час одруження й майбутнього материнства.
.
.