12 грудня о 22:22 

9 грудня 1917 року у будівлі Ханського палацу у Бахчисараї відбувся Перший Курултай кримськотатарського народу. Ця подія стала визначальною для національного руху в часи Кримськотатарської революції 1917—1919 років. Із нагоди річниці згаданої події 9 грудня відбувся публічний діалог 105-та річниця скликання Першого Курултаю кримськотатарського народу у просторі виставки «MIRAS. Спадщина» Скарбниці Національного музею історії України.

Захід організовано у партнерстві з ГО «Алєм», Інститутом культурології Національної академії мистецтв України та Інститутом дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду.

Насамперед відвідувачі оглянули унікальну колекцію кримськотатарських артефактів 19 — початку 20 століття, комплектування та збереження якої має прямий зв’язок із діячами кримськотатарського відродження. Після екскурсії учасники заходу обговорили значення спадщини для ідентичності різних поколінь кримських татар, які внаслідок депортації 1944-го і збройної агресії росії 2014-го були позбавлені можливості знайомитися з оригінальними кримськотатарськими артефактами в музеях. Есма Аджієва, голова правління ГО «Алєм» та співкураторка виставки, поділилася думками про слово «вихованість» у культурі кримських татар: «Є таке прислів’я, переклад якого з моєї мови: “Найкращий спадок – вихованість”. Для кримських татар це поняття не стосується етикету, воно означає повагу до культурної спадщини. Коли людина відчуває свою культурну ідентифікацію, дотримується традицій та захищає їх. Завдяки музейній виставці ми здатні висловити повагу до речей, що об’єднують український та кримськотатарський народи».

Про історію національного руху на території Кримського півострова розповів Андрій Іванець – кандидат історичних наук, співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду. Він нагадав, що 9 грудня – це не лише день проведення Курултаю, а й день вшанування пам’яті жертв геноцидів: «Кримські татари, як і українці, постраждали від геноциду у 20 столітті. На жаль, нині ми знову стикнулися з ним. Проте наші народи на початку 20 століття також об’єднала спільна історія націєтворення. У серпні 1917 року Українська Центральна рада організувала З’їзд народів у Києві, на який приїхали й делегати із Криму, представники майбутнього Курултаю». До сказаного вчений додав: «Важливо також те, що співголовою національних кримськотатарських установчих зборів – Курултаю в грудні 1917 року стала Шефіка Гаспринська. Це важливий прецедент для того часу – жінка у керівництві національного представницького органу».

Відвідувачі ознайомилися з літературною спадщиною учасників Першого Курултаю. Їх представила Надія Гончаренко – співупорядниця і редакторка серії «Кримськотатарська проза українською» у видавництві «Майстер Книг». Вона згадала твори кримськотатарських авторів, які відобразили складні випробування епохи: науковця Османа Акчокракли, голови Курултаю Асана Сабрі Айвазова, голови держави і творця національного гімну Номана Челебіджіхана. Пані Надія порівняла два судові процеси, які стали доленосними для кримського та українського Розстріляного відродження: «1928 року судовий процес проти інтелігенції кримських татар відбувався в театрі, ніби на розвагу публіці. Подібне судилище ми ще побачимо 1930 року, коли в Харкові відбувся суд над Спілкою визволення України. Українців та кримських татар заарештовували і страчували не за злочини, достатньо було сказати, що вони мали злочинні наміри щодо радянського режиму».

Останнім був виступ співкуратора виставки, кандидата історичних наук та старшого наукового співробітника Національного музею історії України Олексія Савченка. Він розповів про досягнення музейників у роботі із кримськотатарськими артефактами: «Колеги з нашого музею брали безпосередню участь у побудові постійних експозицій Бахчисарайського та інших кримських музеїв у 1950–1960-х роках. Їх також залучали до реставраційних робіт Ханського палацу. Напевне, найчастіше в цей час у відрядження до Криму їздив наш колега-зброєзнавець Вадим Сидоренко, який приймав на постійне зберігання зразки зброї, кисетів та інших предметів із півострова. Раніше існувала проблема з атрибуцією окремих речей, які не ідентифікувалися як кримськотатарські. Було не прийнято акцентувати увагу на кримськотатарській політичній чи інтелектуальній культурі, високохудожніх предметах ювелірного мистецтва, адже це суперечило загальноприйнятому “типажеві” кримського татарина в радянському музеї».

Публічний діалог на тему Курултаю завершився традиційним гостинним частуванням корінного народу Криму. Запрошуємо стежити за нашою сторінкою, щоб не проґавити нові події в межах проєкту «Сенси, що об’єднують» та виставки «MIRAS. Спадщина».

















ю.