2 грудня о 13:16
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Давньоруські жіночі прикраси підкреслювали красу своїх власниць, розповідали про їх статус, слугували магічними оберегами.
До головних уборів часто прикріплювали коштовні стрічки-рясна, що від скронь спускалися до плечей. Вони складалися із багатьох ланок (тому й отримали назву – рясна, тобто рясні). А знизу рясна завершувалися колтом – підвіскою круглої форми, із двостороннім зображенням.
Зазвичай колти – доволі масивні прикраси. А ось цей, знайдений в одному з київських «скарбів» ХІІ – першої половини ХІІІ століття, – зовсім невеличкий, 16 х 11 мм.
Він також складається з двох половинок, з’єднаних між собою. По торцю збереглися п’ять скобочок, до яких колись кріпилася низка перлинок, що окантовувала виріб і надавала йому урочистого вигляду.
На одному боці колта перегородчастими емалями червоних, синіх, білих та зелених кольорів зображено птаха, який в дзьобі тримає якусь рослинку. Піднятий догори пишний хвіст говорить про те, що майстер зобразив павича.
Ще давньогрецький філософ Аристотель вважав, що м’ясо павича ніколи не псується. І з часом, вже у християнстві ця птаха стала символом безсмертя і Воскресіння Христа. Саме в такому значенні вона з’являється у сценах Різдва.
З іншого боку на колті зображено крин – образ світового дерева, яке також символізує Христа.
