12 листопад о 12:48
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Серед звільнених цими днями нашими захисниками сіл Херсонщини є село Львове, що розкинулося на мальовничих пагорбах правого берега Дніпра.
Люди оселялися в цій місцині з давніх давен, свідченням чого є численні кургани, що й досі видніються у степу за селом.…
Значні за об’ємом археологічні розкопки проводила тут Херсонська експедиція Інституту археології під керівництвом Анатолія Кубишева у 1977 році. Матеріали з досліджених курганів розповідали про таємничий тисячолітній період доби бронзи, славетні часи скіфів та сарматів, бурхливі події Середньовіччя.
Було чимало цікавих знахідок, але одна вразила своєю загадковістю…
В кургані № 18 було досліджено п’ять скіфських гробниць, споруджених послідовно. Над першими трьома похованням зводився свій насип, внаслідок чого курган зростав за об’ємом і досяг зрештою висоти понад 3 м.
Найбільш пізнім за часом здійснення було поховання 2. Тут знайшов спочинок скіфський воїн. Йому поклали два дерев’яні сагайдаки з наборами стріл, два списа та дротик із залізними наконечниками та втоками, а також їжу на дерев’яній таці, олію у грецькому глеку-лекіфі та вино у двох гераклейських амфорах.
Вийнятий з ями гробниці ґрунт складували поруч із входом. І саме під цим ґрунтом археологи знайшли сокирку, відлиту з бронзи. Її лезова частина широка та заокруглена, обух зроблено у вигляді голови грифона на довгій шиї, окрасою якої є масивний гребінь.
Що це за предмет? Адже така сокирка не була бойовою, це радше жрецький атрибут. Карбоване зображення подібного виробу дослідники побачили на монетах Ольвії. То чому він пов’язаний з похованням воїна? І чому його поклали не до гробниці, а поряд із з нею та ще й засипали ґрунтом? Можливо, забули після здійснення якихось обрядових дійств, а чи залишили з певною метою?
А можливо, вся справа у грифоні, розміщеному на обусі сокирки? Він, мовбито, має очі, виготовлені із золота. Такими цих небесних створінь бачили скіфи: з вогняними очима, що здатні налякати будь якого супостата, бо грифон наскрізь бачить людину, всі її думки та наміри.
Грифони – охоронці з Небес, що допомогають захисникам рідної землі. Гострими стрілами, пущеними зі скіфських луків, впивалися вони своїми пазурами у перських воїнів, виганяючи їх з причорноморських степів. Перетворилися на джавеліни, байрактари, хімарси в руках українських воїнів в наші дні. І як завжди безжально б’ють ворогів!
.
