Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
#ЦьогоДня, 21 вересня, християни східного обряду вшановують різдво Марії, матері Ісуса Христа.
Розповідають, що батьками Марії були Іоакім, який походив із заможної родини з Назарету, і Анна з роду царя Давида. Вони одружилися, коли Анні було 24 роки, а її чоловік був набагато її старше. Вони прожили у шлюбі в гармонії та благочесті 20 років, але так і не мали дітей. Тоді Іоаким відправився в пустелю, де провів 40 днів у молитвах про дитину, аж поки йому з’явився янгол і повідомив, що молитви було почуто і що його дружина подарує дитину, яка буде радістю всієї землі.
За деякий час Анна завагітніла і за дев’ять місяців народилася донька, названа, за єврейським звичаєм, на 15 день Міріам (Марією).
У той день, коли народилася донька, Анна почувалася найщасливішою жінкою на світі. Вона потім була все життя поруч із Марією, допомагаючи і підтримуючи її у найважчі часи.
А Марію, відповідно до обітниці, у 3 роки віддали на виховання до храму. У 14 років вона вийшла заміж за Йосипа, який мав вже багато років. Марія народила Ісуса, сина Божого, і від народження розуміла, що її Дитя з’явилося у світ для великих справ. Вже невдовзі вона буде вимушена тікати з батьківщини, рятуючи свою дитину від переслідувань царя Ірода.
Марія була свідком того, як Ісус почав проповідувати, як у нього з’явилися учні. І так само вона була свідком Його хресного шляху та розп’яття…
Такою бачимо Діву Марію на срібному потирі, виготовленому 1822 року для церкви Святого Миколи Притиска (Чудотворця) на Подолі у Києві.
Центром виробу є фігурка янгола, який мовбито на руках піднімає до небес золочену чашу в ажурній «сорочці». В ажурному плетиві – медальйон з емалевим зображенням юної Діви Марії.
Піддон має конусоподібну форму, що нагадує гору. На її «схилі» – ще один емалевий медальйон із зображенням Ісуса Христа. Він схилився від вагою хреста, який підіймає на гору. У відчаї Ісус обернувся до своєї матері, яка стоїть поруч, і простягнув до неї руку. Марія готова допомогти і розділити Його ношу, але римський солдат підганяє Ісуса, наказуючи Йому рухатися далі…
Учні Ісуса стануть для Марії її новими дітьми, її синами, особливо самий юний з них – Іоанн. Але невдовзі настане і її час закінчити своє земне життя, щоб на небесах знову мати змогу обійняти свого сина і бути поруч із ним і надалі.
І стати Небесною Заступницею всіх людей. Тією, хто розуміє материнський біль і сльози. Тією, хто зробить усе можливе, щоб матері могли обійняти своїх синів і доньок, коли завершаться всі скрутні часи, і Добро переможе зло.
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
Слава Героям! Слава Україні!