Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
#ЦьогоДня, 15 вересня, у 1789 році народився американський письменник Джеймс Фенімор Купер, засновник жанру авантюрного роману і великий гуманіст. Найвідомішими є його п’ять романів про перші століття американської історії –«Піонери», «Останній з могікан», «Прерія», «Слідопит» та «Звіробій». Завдяки йому Європа вперше дізналася про світ північноамериканських індіанців, які постали в романах в доволі позитивному світлі.
…Пройшло сто років, і 15 вересня 1890 року народилася англійська письменниця Агата Крісті, неперевершена майстриня детективного жанру.
…Пройшло ще трішки більше ста років, і 15 вересня 1997 року «народився» Google: цього дня був зареєстрований домен Google.com. Завдяки цій пошуковій системі стали можливими будь-які мандрівки у часі та просторі, пізнання далеких культур і розв’язання самих заплутаних задач.
Історія предметів, що зберігаються в нашому музеї, повна авантюрних сюжетів, що часто межують з детективом. Наприклад, історія знайдення коштовних предметів VII – початку VIII століття поблизу села Глодоси Кіровоградської області.
Під вечір 9 червня 1961 року десятикласник Володя Чухрій повертався з колгоспного поля, де він допомагав матері сапати буряки. Він йшов стежкою понад берегом річки Сухий Ташлик, аж раптом побачив над головою степового орла, який злітав, тримаючи в дзьобі впольованого ховрашка. Хлопець пожалів тваринку, нагнувся за грудкою, щоб кинути нею у птаха. Та несподівано осипався ґрунт, і перед очима Володі з’явилися коштовності: ланцюжки, масивні сережки, рештки зброї, фрагменти посуду …
Позбиравши все, Володя Чухрій поніс «скарб» додому, склав у решето й заховав у погребі під діжкою з квашениною. Наступного дня він розповів про знахідку вчителеві. Той вислухав і порадив написати листа до Кіровограду (нині Кропивницький), директору обласного історико-краєзнавчого музею. Володя так і зробив, але поки лист ішов до адресата, події у Глодосах почали розгортатися.
Чутка про скарб миттєво поширилася селом, і зрозуміло, що знайшлося чимало охочих, які й собі рушили на місце знахідки – а раптом щось іще залишилося в землі? Довідався про знахідку й дільничний міліціонер капітан Солодєєв. Прийшов до Чухріїв – і батько Володі передав коштовності служителеві порядку, мовляв, той знає, що в таких випадках слід робити.
Тим часом Володін лист дійшов за адресою. Директорка музею Олена Орестівна Ноземцева, отримавши сенсаційну звістку, одразу вирушила на місце події, в Глодоси.
Проте скарб несподівано … зник. Директорка не розгубилася й звернулася по допомогу до першого секретаря Хмелівського райкому партії Чередника, який – своєю чергою – звернувся до обласного управління КДБ. Його тоді очолював полковник Калюжний, сам родом із Глодос.
Представники влади приїхали до дільничного додому, але той розвів руками: звідки мені було знати, що то коштовності, а не якісь цяцьки? Залишив на подвір’ї, а діти, бавлячись, десь порозтягували.
Тоді у подвір’ї капітана Солодєєва було організовано спеціальні пошуково-слідчі дії, які могли закінчитися нічим. Проте в події втрутився «його величність випадок». Один з солдатів, який обстежував подвір’я з металошукачем, сів перепочити (перекурити) під хатою. І раптом пролунав «писк» – прилад подав сигнал, вказуючи, що щось є під дахом. Відірвали дошку, з-під якої витягли загорнуті у холошу старих ватяних штанів «глодоські коштовності»…
Знахідка Володі Чухрія переїхала до Києва. А київські археологи того ж року під керівництвом Алли Трохимівни Сміленко цілий місяць вивчали річковий берег. Вони з’ясували, що коштовності пов’язані з поховально-поминальним комплексом раннього середньовіччя. Місце знахідки – то місце поховання степового володаря, тіло якого було спалено. Поряд з рештками поклали кінське спорядження, а також коштовні піднесення – чудові прикраси, виготовлені візантійськими майстрами.
Події викладено за інтерв’ю з Володимиром Чухрієм:
Володимир Панченко «Золоте диво з-під Глодос». Газета «День», №74, (2007).
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc