Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Поблизу с. Ковалівка Миколаївської області у 1974 році експедиція Інституту археології під керівництвом Галини Ковпаненко провела розкопки кургану Соколова Могила, в якому було досліджено гробницю вельможної сарматки І-ІІ століття н.е.
Жінка була вбрана у шовковий одяг, декорований золотим гаптуванням. Її прикрашали намиста, браслети, сережки, персні. Виділялося намисто-очілля, в центрі якого знаходилася фігурка жабки. Велика кількість амулетів та ритуальних предметів свідчили про те, що за життя жінка належало до жрецького стану.
Жінка відійшла у засвіти в поважному віці – їй було близько 60 років. Відповідно до цього, Галина Ковпаненко запропонувала реконструкцію образу жриці, максимально наближену до зафіксованих реалій (дивіться один з попередніх наших дописів).
А от дослідниця історії костюму і художниця Зінаїда Васіна уявила, якою жриця могла бути у молодості.
В одному з музейних театралізованих заходів, персонажами якого були могутні степові богині, Аргімпаса так говорить про жрицю:
«Це моя служниця. Надзвичайна, могутня жриця була!… Інколи мені здавалося, що то не земна жінка, а одна з нас, безсмертних сестер. Вона дарувала любов і приймала дарунки у відповідь. У своєму дзеркалі вона бачила майбутнє. У цій кам’яній чаші із ручками-зайчиками таке зілля готувала, що не встояв перед ним жоден могутній воїн. Завдяки їй створилися сотні сімей, народилися тисячі дітей… А один ковток іншого зілля, лікувального, зі срібної ложечки з драконом, і мертвого міг поставити на ноги! А ось подивись, яке у неї було очілля улюблене – із жабкою посередині. Бо знала вона таємницю… як знайти свою долю… Хочеш скарб знайти – розшукай квітку купальську. А хочеш кохання своє знайти – поцілуй жабу: а може то і є зачарований красень чи красуня, доля твоя… Але ж всіх жаб не перецілувати (сміється), а вона могла підказати де ту, одну єдину, твою, знайти. Може й сама такою була колись… Справжню красу людини побачиш тільки в очах того, хто кохає її».
Збережена пам’ять про минуле – то підмурок перемоги України в наші дні. У пам’яті – наша сила, наша правда!
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
Слава Героям! Слава Україні!Малюнок за виданням:
Васіна З. Український літопис вбрання : Книга-альбом. Том 1 : від неоліту до XII ст. Науково-художні реконструкції. – Київ, 2003.