Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Скіфський курган Гайманова Могила, який археологи дослідили в 1969 – 1970 рр. поблизу с. Балки Василівського району Запорізької обл., віднесено до категорії «царських».
Дійсно, це складна за конструкцією споруда, в якій впродовж кількох десятиліть побудували і облаштували 5 гробниць. В них поклали і представників, мабуть, аристократичного роду, і супровідних осіб.
Не зважаючи на пограбування поховань, археологи зуміли зафіксувати багато речей – ювелірних витворів: чільне місце серед них належить срібній чаші (про неї вже йшлося в наших дописах), кераміки тощо. Про деякі знахідки науковці до цих пір дискутують.
Наприклад, пластинки, знайдені у вхідній ямі поховання № 4. У цій гробниці поклали жінку, спорядивши її великою кількістю прикрас. Серед них – три великі круглі пластинки, виконані в техніці тиснення за матрицею. Пробиті дірочки по краях свідчать, що пластинки прикріпляли до якогось предмету, тобто, вони були аплікаціями.
На них відтворене кругле обличчя з правильними рисами, облямоване хвилястими пасмами волосся. Контури зачіски мають форму дуги, звужені кінці якої – під підборіддям. Зверху, на маківці голови – волосся показане зачесаним назад. Над чолом зображено вузенький валик з коротких рельєфних смужок. Деякі науковці вважають це елемент зачіски, але є й припущення, що так показана налобна пов’язка. Обличчя персонажа хоч і позбавлене індивідуальності, але привабливе. Великі мигдалеподібні очі виділені тоненькими рельєфними лініями. Художник змалював прямий ніс і пухкі вуста.
Змальований образ нагадує зображення Діоніса на деяких пластинках (наприклад, з кургану Куль-Оба).
Цей бог рослинності, родючості, вина та виноробства – один з найбільш популярних у давньому світі. З його іменем пов’язані різні свята, на яких вшановували бога і культ плодючасті. На Гайманівських мініатюрах важко «упізнати», кого зобразив майстер – жінку чи чоловіка, тим більше, що останній здається дуже жіночним. Але це якраз притаманно образу Діоніса. Адже в його «біографії» були різні епізоди, в тому числі і те, що юного бога ховали від мстивої Гери у жіночому одязі.
До нас дійшло кілька міфів про Діоніса. Його батьки Зевс і смертна жінка Семела. Вже коли вона була вагітна, Гера навіяла їй бажання побачити Зевса у повному божественному обладунку. Блискавки Громовержця спопелили Семелу, але малюка Зевс врятував і зашив собі у стегно. Після народження Діоніса Гера не полишила спроб його знищити. За однією з версій міфа, Діоніса розірвали титани. А богиня Кібела знайшла всі частини і оживила бога. Після цього Зевс доручив наглядати за його сином Персефоні, а вона сховала його в жіночій половині палацу царя Афаманта. Був Діоніс і в образі козеняти, а інколи застосовував свої здібності перетворюватись і в інших тварин.
Чи знали в Скіфії міфи про Діоніса? Можливо, окремі люди з аристократичних родів були обізнані з якимись творами. Суспільним уявленням були близькими деякі форми культу бога. Наприклад, його вшанування під час свят весняних і осінніх, оскільки Діоніса сприймали, насамперед, як такого, що опікується життєдайними силами землі.
Збережена пам’ять про минуле – то підмурок перемоги України в наші дні. У пам’яті – наша сила, наша правда!
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
Слава Героям! Слава Україні!