Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
З наших дописів вам уже відомо, що на Херсонщині археологи дослідили багато курганів, які спорудили скіфи. Ці племена мешкали на наших землях у І тисячолітті до н.е. Про їхнє буття ми дізнаємось завдяки вивченню поховань та речей, знайдених в могилах чоловіків, жінок, дітей. Що стосується останніх, то їхні поховання чи не єдине джерело для дослідження життя малолітніх членів суспільства, адже ані писемних документів, ані зображень з цієї теми (тобто «Діти в Скіфії») немає.
Правда, деяку інформацію з творів античних авторів можна вилучити. Наприклад, один з мандрівників здивовано писав, що не дивлячись на несприятливі природні умови, скіфи народжують багато дітей. Цікаві ще такі зауваження: скіфи не пеленали своїх дітей та рано привчали їх до коня і до зброї.
Археологічні знахідки засвідчили, що у дітей у вбранні були різні знімні прикраси, виготовлені з бронзи, срібла, золота: сережки, намисто, гривни, браслети. Їх поєднували в комплекти, склад яких відбивав вік і стать, а також соціальний статус родини, до якої належала дитина. Крім того, дослідники відмітили, що дітям, споряджаючи їх до поховання, клали намисто зі склоподібної маси, різнокольорових камінців, амулетів і талісманів.
Під час досліджень поблизу с. Первомаївка Херсонської області, які проводила Краснознам’янська експедиція Інституту археології під керівництвом Геннадія Євдокимова у 1981 році, в одному з курганів археологи знайшлили прикраси, які поклали до поховання півторарічній дитині. Особливо цікавою знахідкою є електрова гривна.
Основа прикраси зроблена з дроту, зігнутого у кільце. На одному кінці зберігся наконечник, прикрашений сканими дротинками та скульптурним зображенням голови барана. Відзначимо, що гривна не була виготовлена для дитини, її носила доросла людина.
В оформленні гривни особливо привертає увагу зображення голови барана. Мініатюра пустотіла, спаяна з двох половинок. Тварину відтворено умовно, але підкреслено видову ознаку – закручені роги.
Баран за уявленнями скіфів належить до тварин, які уособлюють народження, плодючість, життя. Прикраса у вигляді обруча разом з символом плодючості мала значення захисту від злих сил при переході до іншого світу.
Вже не раз було зазначено, що гривни у VII–V століттях до н.е. вважали знаками належності до військової аристократії і тому були деталями костюмних комплексів чоловіків. Той факт, що у ІV столітті до н.е. гривни почали носити і жінки, і діти, говорить про зміни знакових функцій цих прикрас. У похованнях дітей їх знаходять лише інколи: шийні обручі вирізняють тільки 10% дитячого вбрання. Найчастіше гривни давали хлопчикам.
Можливо, гривна стала знаком належності до певного роду. Маленький хлопчик, ймовірно, був молодшим сином у сім’ї, а отже, його вважали спадкоємцем. Існування такої традиції відображено в легенді про випробування синів Геракла і богині Апі. Агафірс, Гелон і Скіф мали натягнути лук героя. Справився з цим завданням молодший – Скіф.
Отже, золоту гривна із зображенням голови барана на кінці поклали дитині як знак роду його нащадкові. А гривна ставала жертвопринесенням богам у потойбіччі. Насадку на другий кінець нашийного обруча, мабуть, зняли, щоб передати іншому спадкоємцеві.
Збережена пам’ять про минуле – то підмурок перемоги України в наші дні. У пам’яті – наша сила, наша правда!
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
