Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Ключовою прикрасою, що походить зі скарбу, знайденого 1900 року на городищі Дівич-Гора (урочище гора Дівиця) поблизу села Сахнівка на Канівщині, є діадема. Вона складається з семи основних ланок-пластин, що мають форму кіотів, та двох трапецієподібних, розташованих з боків. Чільну сторону всіх пластин прикрашено перегородчастими емалями.
На центральній пластині відтворено сюжет про політ царя Александра Македонського на грифонах, що був популярний як у Візантії та Західній Європі, так і в Давній Русі. За легендою, здобувши земної могутності, Александр вирішив досягнути й небесної величі. Наказав він запрягти у свою колісницю крилатих грифонів, наймогутніших небесних створінь. Щоб правити грифонами, цар тримав на довгих палицях (списах) шматки м’яса, якими дражнив звірів. У намаганні дістатися їжі, злетіли грифони і піднялися високо в небо. На мить Александр відчув неймовірну велич своєї влади. Та якими сильними не були грифони, і вони мали свою межу. Зупинилася колісниця Александра перед Небесами, а потім почала стрімко знижуватися, аж поки не повернулась на землю та ледве не розбилася.
В основі декору інших пластин – коло з хрестом, представленого в різній стилізації. Довкола – рослинний візерунок.
Кожна з семи основних пластин увінчується п’ятьма перлинками, а по нижньому краю діадеми – разок з дрібних перлинок.
Вважається, що діадему виготовлено в Києві у другій половині ХІІ століття в майстерні, де працювали руські і візантійські майстри.
Діадема була основною частиною парадного головного убору – вінця, що міг одягатися на шапку чи інший убір. На думку більшості дослідників, це – жіночий убір, але припускають, що міг бути і чоловічий.
Зокрема, подібну за формою діадему, як елемент князівського головного убору рівного короні-стемі, бачимо у князя Ярослава Мудрого на банкноті номіналом 2 гривні зразка 2004 року. Той самий образ було повторено й на монетах випуску 2018 року (художник Роман Чайковський). Проте відтворений образ князя (який жив майже на 150 років раніше, аніж виготовлено сахнівську діадему) та його головного убору є художнім і не відповідає історичним реаліям.
Але цілком достовірними є слова Ярослава Мудрого, наведені на цій банкноті: «Якщо будете жити в любові між собою, то й Бог буде з вами».
Це слова з настанови князя своїм синам, що зберіг руський літопис (запис за 1054 рік):
“Якщо будете ви в любові між собою, то й Бог буде з вами, і покорить Він вам противників, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі загинете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно”.
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
🇺🇦 Щоб допомогти нашим захисникам переходьте за посиланнями:
https://www.facebook.com/photo/?fbid=143970574948783&set=a.143970588282115 🇺🇦
🇺🇦 Слава Героям! Слава Україні!
