1 липня о 09:43
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
#ЦьогоДня, 1 липня, в Україні відзначається День архітектури. Події цього дня зазвичай включають заходи, присвячені історії національної архітектури, її розвитку та гармонізації. Це свято дуже актуальне в наші дні, коли від російських обстрілів постраждало чимало архітектурних пам’яток, особливо, на сході та півночі України.
На коштовних предметах церковного ужитку XVII – XIX століть інколи відтворювались архітектурні споруди. На кількох виробах з колекції нашого музею можна побачити зображення Успенського собору (Собор Успіння Пресвятої Богородиці), центрального храму Києво-Печерської лаври.
Успенський собор було збудовано у 1073 – 1078 роках за сприяння князів Святослава та Ізяслава Ярославичів. Завершення будівництва Успенського собору, його оздоблення та освячення у 1089 році стало однією з головних подій у церковному житті Русі в домонгольський період.
Храм сильно постраждав від землетрусу 1230 року і від пограбувань монголами хана Батия у 1240-му. У 1470 році будівлю було відновлено і частково перебудовано, але вже за десять років собор знову був пограбований (під час взяття Києва у 1482 році кримськими татарами хана Менглі-Гірея).
Храм знову відродився, був відреставрований і служив усипальницею для литовської та української знаті (зокрема, тут поховано князя Костянтина Острозького).
Наступні перебудови відбувалися вже наприкінці XVII – у перші десятиліття XVIII століття. Першим поштовхом стала пожежа 5 липня 1687 року. Під час відновлення на будівлі з’явилися виразні барокові елементи. За сприяння гетьмана Іван Мазепи відбулося й значне оновлення внутрішнього убранства собору. Зовнішній вигляд храму того часу був зафіксований невідомим майстром на емалевому медальйоні, де на тлі Успенського собору зображено образи преподобних Антонія та Феодосія, засновників Печерського монастиря. Вважається, що медальйон було виготовлено між 1693 і 1697 роками, а згодом він став окрасою золотої митри (про неї вже розповідалось у наших дописах).
Під час великої пожежі в ніч з 2 на 3 травня 1718 року згоріли всі будівлі Верхньої Лаври, а разом з ними – і собор «со всеми утварми, иконным украшением, с ризницею». У процесі відбудови, яка тривала вісім років (1722 – 1729), стародавнє ядро собору (будівля з трьома нефами) з півночі, заходу та півдня оточили нові двоповерхові приділи. Собор було увінчано 7-ма грушоподібними банями, стіни його були оздоблені нішами з розписом та пишними бароковими фронтонами. Всередині храм було прикрашено великим іконостасом та стінописом, який містив портрети лаврських архімандритів і ктиторів собору (монархів і гетьманів), а підлога була вистелена чавунними плитами.
Саме цей новий бароковий вигляд Успенського собору був зображений невідомим київським майстром у 1730-х роках в центрі верхньої дошки срібної оправи «Книги діянь та послань святих апостолів» (друкована 1722 року). Собор тут постає узагальненим символом Церкви Христової. Над куполами, серед хмаринок – Христос-Пантократор на небесному троні. Однією рукою Він благословляє апостолів, а другою – передає їм ключі. З небес на собор спускається Дух Святий в образі голуба. З боків дошки – поясні образи дванадцяти апостолів з розгорнутими сувоями, обрамлені в картуші (вони утворені в’юнкими пагонами виноградної лози з соковитими гронами).
Катастрофічних руйнувань Успенський собор зазнав 3 листопада 1941 року, коли кілька потужних вибухів повністю зруйнували старовинний храм. Досі достеменно не відомо, хто був руйнівником. За однією версією, це були нацисти, за іншою – більшовики-диверсанти, які за місяць до того підірвали центр Києва. Але мета у них була спільна – знищити одну з головних святинь українського народу, вбити його душу, а відтак поневолити.
Будівля кілька десятиліть стояла у руїнах, нагадуючи, яка доля чекає на нескорених. І тільки коли постала незалежна Україна, собор знову відродився. Проте пройде ще чимало часу, доки він знову стане одним із центральних храмів України.
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc
Слава Героям! Слава Україні!
«Книги діянь та послань святих апостолів» (Апостол).
Книга друкована в Печерській типографії 1722 року.
Срібна оправа виготовлена невідомим київським майстром у 1730-тих роках.
Вклад печерського намісника ієромонаха Вассіана.
Зібрання Скарбниці Національного музею історії України.
Емалевий медальйон із зображенням преподобних Антонія і Феодосія на тлі Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Невідомий київський майстер. 1690-ті роки.
Деталь декору золотої митри. Друга половина XVIII століття.
Зібрання Скарбниці Національного музею історії України