27 червня о 09:37

Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.

У 1981 році експедиція Інституту археології АН УРСР під керівництвом Віталія Отрощенка дослідила половецький поховальний комплекс, який не має рівних за складністю конструкції та багатством інвентарю, – Чингульський курган.
Дерев’яна труна, в якій було поховано знатного воїна, виявилась заповненою одягом, зброєю, воїнським обладунком та посудом. З-поміж інших виділявся предмет, що лежав під правицею похованого.
Це перекручений по всій довжині золотий стрижень із загнутими у невеликі кільця кінцями. Він має довжину 42 см, квадратний в перетині (у центральній частині), потоншений до кінців.
Такі стрижні називають розігнутими гривнами. Вони відомі за знахідками у понад шістдесяти похованнях (як чоловічих, так і жіночих). На відміну від них, шийні гривни (нерозігнуті) виявлені лише у жіночих похованнях. Розігнуті гривни, як і звичайні шийні, вважають етнічними ознаками половців.
Існує думка, що гривни у половців з’явились як наслідування руського соціально-престижного атрибуту княжої доби. Однак зображення подібних шийних прикрас є на тюркських статуях VIII – X століть та на ранніх половецьких статуях другої половини XI – початку XII століття. Отже, цей атрибут був притаманний тюркській і, зокрема, половецькій культурі ще до активних контактів кочовиків із Руссю.
У похованнях зустрічаються розігнуті гривни різного розміру, відомі навіть невеликі фрагменти довжиною близько 8 см. Найчастіше виготовлені вони зі срібла, інколи із заліза, рідкісними є золоті гривни.
Єдиної інтерпретації розігнутих гривен не існує. Майже беззаперечно, що вони слугували ознакою особливого статусу померлих. Існує думка про використання цих предметів виключно у поховальній обрядовості, оскільки процес розгинання гривни, мовбито, відбувався під час здійснення обряду. Цей атрибут, можливо, був пов’язаний із культом предків, символізував дерево життя і був своєрідним жезлом, який відігравав певну роль у мандрівці до іншого світу. На думку інших дослідників, розігнуті гривни – це засіб платежу за вхід до світу пращурів, а їх розгинання означало перехід атрибута із категорії прикрас до категорії «грошей».
Деякі дослідники вважають, що розігнуті гривни використовувалися половцями за життя: вони могли бути атрибутами військових ватажків і слугували чимось на зразок «маршальського» жезла. На користь такої думки наводиться згадка у «Слові про полк Ігорів» про «сребрено стружие», яке було серед трофеїв, взятих у половців.
За життя міг використовуватись подібний предмет і людьми, які виконували певні ритуальні, шаманські функції.
Але є ще один цікавий аспект: не зважаючи на те, що ці предмети називають розігнутими гривнами, сліди деформації, характерні для розпрямлення металу, принаймні, на предметі з Чингульського кургану, не спостерігаються. Він має ознаки не розігнутого, а не зігнутого…
Минуле поступово відкриває свої таємниці, і запитань у дослідників лишається набагато більше, аніж є відповідей.
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3q