11 червня о 08:34

Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.

https://goldenukr.com.ua/ffiles/fb2022-06/11-06.jpg
Серед племен і народів, які мешкали на землях України протягом тисячоліть, найбільш відомими є скіфи. Це загальна назва населення – кочовиків і землеробів – Північного Причорномор’я, Дніпровського Лісостепу І тисячоліття до н. е.
Скіфія… При згадці про неї з пам’яті виринають сталі вирази: скіфські кургани, скіфські легенди, скіфський звіриний стиль…
В одному з курганів на території Канівщини (курган № 35 поблизу села Бобриця Черкаської обл.) знайдені золоті пластинки, які є прикрасами жіночого головного убору.
На пластинках показано тварину, що ніби перебуває у стані «напруженого спокою»: ноги складені під тулубом, голова обернена назад. Вздовж шиї, повторюючи її контури, відтворено масивний ріг з поперечними рубчиками, розділений борозенками навпіл. У верхній частині рогу зображено листоподібне вушко. Не дивлячись на стилізацію, у зображенні на пластинках пізнаємо гірського козла.
Його образ, як і образи оленя та хижаків з породи котячих, належав до найбільш поширених у творчості скіфських племен за часів архаїки (VII–VI ст. до н.е.). Зображення тварин скіфи, імовірно, запозичили з мистецтва племен, які мешкали на сході Євразійських степів або ж на території Передньої Азії.
Це зображення гірського козла особливо привертає увагу, адже його створив місцевий майстер. За взірець йому слугував предмет, на якому за визначеними стилістичними ознаками було відтворено рогату тварину, яку майстер ніколи не бачив. Саме тому він вклав у твір своє розуміння образу, підкресливши головну ознаку тварини – великий ріг, – а також передавши особливу пластику тіла тварини, її динаміку й напругу.
Коли ми дивимось на давні зображення, завжди намагаємось «прочитати» зміст «картинки». При цьому треба враховувати, що важливим було те, на якому предметі розміщали зображення, а також зважати на взаєзв’язок між відтвореними образами.
Крім пластинок із зображенням гірського козла, до декору головного убору входили золоті аплікації з трьох з’єднаних між собою кружалець. Всі декоративні елементи використовували для оформлення конусоподібного головного убору.
Аплікації були прикріплені спереду, утворюючи композицію у формі трикутника і підкреслюючи контури убору. Він, можливо, уособлював гору, що була еквівалентом дерева життя.
Деякі дослідники називають конічні шапки рогоподібними і вважають, що у подібній формі убору втілено дуже давні уявлення про священних тварин – корову та бика. Золоті накладки скіфи сприймали як символ солярного культу, родючості (у широкому сенсі). Отже, форма убору та його декор – зооморфні образи та геометричні візерунки – пов’язані з ідеєю магії народження і продовження життя.
Імовірно, золоті аплікації на конусоподібному уборі були ознакою знатного походження його володарки-скіф’янки, її належності до аристократичного кола, а, крім того, її особливого соціального статусу – жриці. Жінка похована зі зброєю: біля неї поклали сагайдак зі стрілами. За спостереженнями науковців, у давніх релігіях озброєними уявлялись божества любові, основною функцією яких був захист. Жриця за життя молилась за свою спільноту, а потім, коли переходила до іншого світу, також просила богів не полишати скіфів.
Тримаємо стрій! Разом – до Перемоги!
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc
Слава Героям! Слава Україні!