“Колись цю річку звали Бористеном, а Скіфією всі оці краї” – широкі степи Причорномор’я, розлогі простори Дніпровського Лісостепу. Тут мешкали племена землеробів і кочовиків, які залишили яскравий слід у світовій історії – легендарні скіфи. Ще 2,5 тис. років тому про них ширились чутки як про непереможних звитяжних воїнів, що найбільше шанували своїх предків. До скіфів не згасає інтерес вже більше двох століть – від часу розкопок першого кургану. Зараз число предметів, що походять зі скіфських могил, дорівнює десяткам тисяч: зброя, посуд, вузда, різноманітні оздоби… Дослідження знахідок у поєднанні з розповіддю “батька історії” Геродота дає змогу змалювати різні картини життя скіфів. Які вони були, яким молилися богам? Геродот називає сім богів. Якими уявляли їх скіфи? А ці боги – небожителі, як у греків, чи нагадували скіфських царів і цариць? Як скіфи вшанування своїх богів: чи були ритуали, храми, жерці і жриці?
Коли йдеться про людей, що жили за сивої давнини, завжди виникає багато запитань. На деякі з них відвідувачі Музею історичних коштовностей України отримають відповіді на лекції Л.С.Клочко – провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу Скарбниці Національного музею історії України – філіалу Національного музею історії України.
