Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
24 травня вшановується пам’ять святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, двох братів-священиків з міста Фесалоніки (Солуні), які у ІХ столітті разом зі своїми учнями уклали абетку, що з часом отримала назву «кирилиця». Ця абетка у ІХ –Х століттях була прийнята майже всіма слов’янськими народами, які на її основі розвивали свою писемність.
Кирилиця походить від грецького середньовічного письма, доповненого додатковими знаками. Далі вона розвивалася в межах культурного середовища кожного народу. З часом змінювались форма літер, їх склад і, навіть, звукове значення.
Розповсюдження писемності було тісно пов’язано з прийняттям християнства. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056 –1057 років. Проте є свідоцтва, що кирилицею на Русі послуговувалися ще до масового прийняття християнства у 988 р.
У зібранні нашого музею зразки ранніх кириличних написів є поодинокими. Найбільш відомі з них – написи на срібних монетах часів князя Володимира Великого кінця Х – початку ХІ ст. Цікавим є напис на піддоні славетної чернігівської чаші ХІ – ХІІ ст. (дивіться про неї допис від 29 квітня на нашій фейсбук-сторінці).
Чаша має оригінальну форму, яку визначають дванадцять опуклих сегментів із карбованими та гравірованими зображеннями воїнів-вершників, тварин і птахів. У позолоченому медальйоні на дні чаші зображено сцену з юнаком, який грає на арфі, та дівчиною, що сидить поряд (вірогідно, це зображення біблійного царя Давида-Псалмоспівця й алегоричної фігури Мелодії).
На зовнішній стороні піддону гострим предметом нанесено з одного боку щонайменше 10 ліній, а з протилежного – ім’я NAYMЪ.
Ким був Наум – боярином, воєводою чи священником – невідомо. Це ім’я старозавітного пророка не було популярним у Давній Русі. Але ще з тих часів українці вшановували пророка як Наума Грамотника і вважали його покровителем знань, розуму і доброчесності.
Мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб, що проникає всюди й дає можливість людині пізнати світ. А писемність дозволяє спілкуватися з людьми інших культур та інших часів, засвоювати збережений досвід людства та вічні духовні цінності, передаючи їх із покоління в покоління.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc