17 травня о 08:27

Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.

У чоловічій гробниці відомого скіфського кургану Товста Могила, дослідженого 1971 року на Дніпропетровщині експедицією ІА АН УРСР під керівництвом Бориса Мозолевського, окрім золотої пекторалі було знайдено меч із руків’ям, окутим золотими пластинами (про нього дивіться наш допис 18 березня). Меч було вкладено у піхви, прикрашені з чільного боку суцільною золотою пластиною із зображеннями.

Пластина повторює підтрикутну форму піхов. Вгорі з лівого боку – заокруглена лопать, якою було окуто виступ піхов, призначений для підвішування меча до пояса.

На боковому виступі (лопаті) відтворено фантастичну істоту, що піднімається дибки. Чудовисько має голову та тіло лева і могутні крила орла. Голову увінчують вигнуті цапині роги, довге вухо притиснуте, на шиї здіймається невисокий гребінь. Лапи – з гострими пазурами. Передні кінцівки підігнуті у колінах, немов ноги копитної тварини. Хвіст – це змія, що звивається.

Що це за фантастична істота, з якими скіфськими міфами та оповідями вона була пов’язана, невідомо. Дослідники часто називають її левоголовим грифоном, але цю назву навряд чи можна вважати правильною, адже грифон в античній літературній та художній традиції мав конкретні ознаки. Поява у Північному Причорномор’ї образу рогатого і крилатого лева пов’язана з впливом Ахеменідського Ірану. У Боспорському царстві зображення цієї міфічної істоти карбували на монетах, а майстри-торевти часто відтворювали її на різних предметах, призначених для скіфів та інших місцевих народів.

Зовнішній край основної пластини окантований рельєфним виступом, що імітує скручений джгут. У верхній частині пластини настовбурчилися один проти одного двоє півнів. Це своєрідні вартові, що охороняють вхід до світу, в якому панують хижаки.

Нижче розміщені одна за одною чотири сцени боротьби тварин:

→ грифон передніми лапами притис оленя, який лежить, і дзьобом вчепився йому у плече;
→ лев і грифон з різних сторін нападають на коня, який покірно лежить;
→ леопард вчепився передніми лапами в оленя, який намагається вирватися;
→ леопард намагається оборонятися від лева, готового напасти на супротивника щомиті.

Це і є світ панування хижаків – крилатих грифонів, володарів небес, царствених левів, наймогутніших на землі, і безжальних леопардів, посланців смерті.

Вважається, що в сценах нападу хижаків на копитних тварин втілено ідею жертвопринесення заради збереження і відродження життя. Вірогідно, саме тому одного з оленів та коня зображено у стані покірного сприйняття своєї долі. А от олень, на якого нападає леопард, мовбито намагається вирватися з хижих пазурів. Такого динамічного забарвлення цій сцені надано, вірогідно, тому, що леопарда скіфи вважали втіленням самої смерті. А відтак, протистояння лева та леопарда, що втілювали різні якості та символізували різні світи, можливо, мало символічне значення подолання смерті та перемоги життя.

Збережена пам’ять про минуле – то підмурок перемоги України в наші дні. У пам’яті – наша сила, наша правда!

Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!

🇺🇦 Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc 🇺🇦

🇺🇦 Слава Героям! Слава Україні!