Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У ХVIII–ХІХ століттях Європою прокотилося кілька великих війн, які втягунули у криваве протистояння велику кількість країн і народів. Найбільш масштабними були Наполеонівські війни 1799 –1815 років.
У той час Європа все більше усвідомлювала себе як єдине ціле, одним із проявів чого був підвищений інтерес суспільства до минулого, найперше – до часів Римської імперії. Важливим поштовхом у цьому процесі були розпочаті 1763 року археологічні розкопки Помпеїв – римського міста, що загинуло у І столітті н. е. внаслідок виверження Везувія.
Серед освічених верств суспільства в країнах Європи набув популярності історичний та культурний туризм – мандрівки старовинними містами (передусім, італійськими), знайомство із старожитностями, відвідування розкопок. Останні десятиліття ХVIII – перша половина ХІХ століття визначаються як своєрідне «археологічне відродження». Саме тоді були започатковані музейні та приватні колекції, виникло захоплення не лише стародавніми руїнами та скульптурами, але й іншими артефактами давнини. Чи не найбільшу цікавість, безперечно, викликали прикраси.
Саме тоді в моду увійшли ювелірні витвори, оздоблені гемами – коштовним камінням із різьбленими зображеннями, які були дуже популярними у стародавні часи. На хвилі популярності виникла велика кількість наслідувань античній традиції, створення ювелірних виробів, подібних до тих, які носили у давні часи.
Та інколи зустрічаються прикраси, в яких були використані справжні античні геми. Одна з них – золотий перстень із вставкою з блакитного раухтопазу – зберігається в нашій колекції.
Шинка та щиток персня виконані у вишуканому георгіанському стилі, властивому останнім десятилітям ХVIII століття. Вставкою є невелика римська гема І –ІІ століть н.е., на якій в техніці інталії (заглибленого зображення) відтворено крилату богиню перемоги Вікторію (у давніх греків – Ніка) із пальмовою гілкою та лавровим вінком, якими вона вшановує військових переможців. Літери C.V.C, вірогідно, є скороченим ритуальним написом.
Греки вважали, що богиня перемоги (Ніка) супроводжує Афіну Перфенос, яка є втіленням вищої світової сили, що все перемагає. Римляни споруджували богині (Вікторії) храми, вважаючи її символом перемоги над смертю.
Наприкінці ХVIII – у першій половині ХІХ століття до образу Вікторії знов звертаються як до символу перемоги (відтепер – перемоги добра над злом). Її фігура увінчує колону Ватерлоо в Ганновері (Німеччина), споруджену на честь перемоги у 1815 р. об’єднаних європейських сил над Наполеоном, а також Бранденбурзькі ворота в Берліні, зведені 1791 р. (після падіння Берлінської стіни вони стали символом об’єднаної Німеччини) та інші.
Перш ніж об’єднатися, Європа пережила у ХХ столітті іще дві жахливі війни. За часів Другої світової набув неймовірної популярності жест, що утворюється вказівним та середнім пальцями правої руки та вживається для означення перемоги («V for Victory»). Образність цього жеста очевидна: мовбито прадавня богиня спустилася до воїнів, що боролися з нацистськими загарбниками, і розправила свої крила, забезпечуючи їх захист і одночасно – надаючи сили і мужності.
Ми віримо в перемогу України, віримо в щасливе майбутнє наших дітей на рідній землі, знаємо, що наша країна неодмінно займе достойне місце в єдиній Європі. Це наш шлях, і кожен робить свою справу, щоб здійснити наші прагнення, здолати ворога і наблизити Перемогу!
Слава Героям! Слава Україні!