Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Назва цієї прикраси – панагія – у перекладі з грецької означає «Всесвята» і співвідноситься з образом Богоматері. Колись Панагія була епітетом Богородиці, пізніше цим словом стали називати Її іконописні зображення.
Як особливу нагрудну відзнаку, панагію носять поверх облачення священники вищого сану. Так, для єпископа зображення на панагії слугує нагадуванням його обов’язку носити у своєму серці Господа Ісуса і покладати свої надії на заступництво Пречистої Матері Його.
У середньовіччі панагією позначався дорогоцінний ковчег, де зберігалися частки мощей святих. Пізніше в монастирях панагією називалась частина з просфори, вилучена на проскомидії (першій частині літургії) на пошану Божої Матері. В особливій скриньці (панагіарі) її переносили з храму до трапезної.
Згодом панагією почали називати нагрудний знак архієреїв і деяких архімандритів ставропігійних монастирів. Прикраса мала вигляд скриньки або енколпіона, на одному боці якого було зображено Спасителя чи Святу Трійцю, а на іншому – Божу Матір. Всередину скриньки вкладали частинки мощей. Про енколпіон як обов’язкову приналежність єпископа, яка дається йому при посвяті, вперше згадується у XV столітті. З часом, мощі святих перестали бути обов’язковою приналежністю відзнаки, а вона сама втратила вигляд мощовика і набула вигляду розкішної дорогоцінності.
Прикраса являє собою невелику іконку округлої форми із зображенням Богоматері з немовлям. Перед нами – справжній шедевр, у якому поєднані віртуозна робота майстра-золотаря та світлість іконопису від художника-емальєра.
У центрі поля – мініатюрна емалева іконка із зображенням Божої Матері з немовлям, яку прикрашає мереживна золота шата, оздоблена діамантами та рубінами. Червоні рубіни символізують любов і торжество життя, а діаманти передають красу і чистоту Божого світу. Небесно-синій мафорій Богородиці уособлює лазур неба.
На звороті викарбувана восьмикінцева зірка, а навколо неї – візерунок із рослинних пагонів та квітів лілії. Виїмки на дорогоцінній поверхні заповнені емалями ніжних, біло-рожевих відтінків. Це знаки чистоти і святості з відкритого неба, квітуча симфонія Богородиці.
Панагія увінчана золотою короною та хрестом, оздобленими діамантами. Знизу прикраса доповнена скляною підвіскою із сяючими скельцями.
Відсутність авторського тавра та написів обмежує точність датування, але за стилем і технікою виконання коштовність належить до часів барокового стилю в Україні (перша половина XVIII століття).
Культ Богородиці «Годувальниці» є найстарішим у християнстві. Існує легенда, що одного разу Божа Матір оживила краплею Свого грудного молока немовля, що вмирало. Найдавніше відоме зображення Діви Марії, яка годує немовля Ісуса, висічено з каменю на стінах Фаюмського лабіринту в Єгипті, де християни перших століть таємно здійснювали богослужіння.
Дивлячись на цю сакральну коштовність, відчуваєш особливе тепло, яке незримо плине від Богородиці. Як новонароджене немовля потребує турботи і захисту матері, так усі ми в Україні потребуємо того, щоб зійшла на наші душі небесна благодать. Тому усі християни звертаються з молитвами до Матері Господа Ісуса Христа з проханням про покровительство і заступництво від ворога.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc