З кінця жовтня 2002 р. до червня 2004 р. у Музеї історичних коштовностей України проходила виставка “Західноєвропейське срібло XV–початку XX ст. з фондів МІКУ”.
В кінці жовтня 2002 р. в експозиції дев’ятого залу Музею історичних коштовностей України засяяла новими шедеврами виставка “Західноєвропейське срібло XV–початку XX ст. з фондів МІКУ”. Відвідувачі Золотої скарбниці вперше побачили 150 пам’яток ювелірного мистецтва, які відтворюють майже шестисотлітню історію розвитку ювелірної справи Європи. В експозиції представлені твори майстрів Австрії, Англії, Угорщини, Німеччини, Греції, Італії, Нідерландів, Польщі, Сербії, Швеції, які побутували на території сучасної України з XV до початку XX століття.

Деякі з представлених виробів до 20-х років минулого століття використовувалися під час обрядів у християнських храмах і належали, Києво-Печерській Лаврі, ризницям різних монастирыв. Вони були подаровані в ознаку подяки і благочестя, пожертвувані видатними історичними особистостями, церковними діячами, представниками відомих родів, заможними людьми.

Крім цього на виставці були виставлені монстранції і релікварії, що були виготовлені ювелірами Польщі та Німеччини.

Багатством декору виділяються знамениті балканські хрести з унікальним дерев’яним різьбленням, розкішним ажурним філігранним обрамленням. Пишністю відрізняється і аугсбурзький потир кінця XVII століття, вкладений в Успенський Собор Пресвятої Богородиці в Києві у 1694 р. Філіпом Золотарем і його дружиною “за відпущення гріхів”, про що свідчить напис на потирі.

Більшість експонатів виставки мають світський характер. Це – прекрасні зразки декоративного убранства інтер’єру, столового срібла, особисті прикраси.

На виставці також були представлені твори, виготовлені ювелірами найвищого класу, імена яких всесвітньо відомі. Це нюренберзькі ювеліри Пауль Баїр і Ганс Фрюінсфельд, роботи яких відомі з початку XVII ст., аугсбурзькі Яків Варембергер (1713-1758 рр.) І Давид Бесман (1640-1677 рр.), Натанел Шлаубітц (працював у Данцигу в 1690-1726 рр.) і ті, які працювали у Варшаві, – Ян Шварц (1722–1828 рр.) і Карл Мальч (1797–1867 рр.). Поруч з ними анонімні роботи, предмети серійного виробництва. Кожен з цих експонатів є вагомим свідченням самого початку свого існування, свідченням відчуттів, культури, політики, виробництва і суспільного життя. Ці предмети слугують дзеркалом епохи, в яку вони були створені.

В історії європейського прикладного мистецтва чільне місце належить німецькому художнього металу. Німеччина була багатшою від інших країн на срібну руду. Тут налічувалося багато центрів з виготовлення художніх виробів зі срібла, працювали сотні майстрів, невтомних у творчому пошуку, з чудовою технічною підготовкою. Було створено вражаюче розмаїття видів срібного посуду і декоративної начиння, новизна, незвичність і розкіш якої здобули їм свого часу славу і жвавий інтерес у всіх країнах Європи, у тому числі і в Україні. Близько 100 предметів на виставці представляли ювелірну справу Німеччини. Це знамениті аугсбурзькі кухлі і нюренберзькі келихи XVI-XVIII століть.

Вражають динамічністю композиції і відточеною технічною майстерністю блюда, що нагадують мальовничі панно середньовіччя, створені в Німеччині на теми античної історії, біблійних сюжетів. Масштабністю і віртуозністю виконання карбування відрізняються блюда “Прийом царем Соломоном цариці Шеви”, а також знамените блюдо з профілями римських імператорів (подібних відомо всього п’ять в музейних зібраннях світу).

У період ренесансу і бароко у золотарстві Центральної і Західної Європи, особливо у Німеччині, набули поширення келихи, вази, блюда, орнаментовані автентичними монетами і медалями. Зразки їх також представлені на виставці. Перш за все, своїми розмірами вражає кухоль, зроблений Лоренцом Гофманом із Кенігсберга. Вся його поверхня (корпус, кришка, основа) прикрашена 32 монетами і двома медалями Саксонії, Брауншвейга, Австрії, Нідерландів, Магдебурга, датованими 1537-1624 рр. В кришку кухля впаяна медаль, яка була замовлена ??польським королівським двором у 1636 р. медальєру Себастьяну Дадлеру (1586-1657 рр.) і є першою з історичних медалей майстра. Вона була замовлена ??з метою прославлення “польської зброї”, мудрої міжнародної політики Владислава IV. Такі медалі король дарував представникам дружніх держав, близьким і вірним друзям.

Безсумнівний інтерес викликають і вироби, що відносяться до особливого напрямку рококо “шинуазрі” (“китайщина”). Цей напрямок в мистецтві було пов’язано не тільки з цікавістю ювелірів 20-80 рр. XVIII ст. до мистецтва Китаю, але і обумовлено активізацією торгівлі зі східними країнами, проникненням до Європи незвичайних предметів декоративного мистецтва. Саме цим пояснюється захоплення як майстрів, так і замовників екзотикою. У XVIII ст. у Франції був виготовлений чайник “Пагода”, яскравий і неординарний зразок “шинуазрі”, що експонувався на виставці.

Найчисельнішою групою на виставці було “Столове срібло”. В ній представлено близько ста предметів: посудини для пиття, супові вази, чайні сервізи, столові прибори, набори для спецій, соусники і багато інших. Посуд, виготовлений зі срібла, був дуже дорогим і доступним тільки для багатих людей. Своїми розмірами і розкішшю виділяються супові вази і бульйонні чаші. Як зразок нового посуду вони поширилися в Європі в 70-і рр. XVII століття. Саме тоді в побут Німеччини і Франції прийшов звичай їсти з ранку суп або бульйон в ліжку, що й зумовило появу і розвиток спеціальної форми чаш, призначених для такої трапези. На виставці експонуються різні за стилем, місця і часу виробництва супниці з Німеччини, Франції та Польщі.

На виставці широко були представлені срібні ложки, які були основним столовим прибором і увійшли в ужиток значно раніше виделок. У великій кількості їх почали виробляти в XVI ст. Потрібно зауважити, що аж до XVII ст. гості, запрошені на звані обіди, носили “все з собою”, тому ложки в наборах з’явилися тільки в кінці XVII ст.

Велика кількість ложок – близько тридцяти – експонувалося на виставці не випадково, а з метою продемонструвати різноманітність форм і декору. Ложки у вигляді раковини молюска, ковшика, “апостольські”, з черенками у вигляді трилисника, троянди, скрипки, з різними фігурними зображеннями. Відомо, що ложка для чаю традиційно мала форму черепашки, це було пов’язано з тим, що, коли з’явився чай, то використовували справжні мушлі.

На виставці були представлені срібні чайні ложки, зроблені майстрами Німеччини, Франції. Неординарним зразком є ??маленька ложечка з дукатом Венеціанської республіки 1722 р. Стебло її вінчає фігурка крилатого лева, символ Євангеліста Марка, саме це зображення є гербом Венеції.

Майже всі предмети з дорогоцінних металів в свій час були індикатором соціального стану та багатства їх власників.

Кожен з експонатів виставки сам по собі сьогодні є виключною рідкістю, раритетом, а наявність ж їх в одному музейному зібранні свідчить про високий рівень колекції.

Виставка “Художнє срібло Європи XV–XX століть з фондів Музею історичних коштовностей України” – це не тільки свого роду символи подяки і багатства і не тільки історія ювелірного мистецтва з його розмаїттям творів, а, перш за все, це можливість насолоджуватися красою, дивуватися незвичайним і невичерпним можливостям людського таланту.