З 13 серпня 2001 р. до 31 жовтня 1999 р. Музей історичних коштовностей України представив виставку Китайське срібло (колекція виробів прикладного мистецтва Китаю середини XVIII – початку XX ст. із зібрання останньої династії Цин)”.

Експозиція музейної виставки Китайське срібло (колекція виробів прикладного мистецтва Китаю середини XVIII – початку XX ст. із зібрання останньої династії Цин)” була розгорнута з 13 серпня до 31 жовтня 1999 р. у трьох виставкових залах Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Колекція виробів прикладного мистецтва Китаю XVIII – початку XX ст. зібрана у результаті пошукової роботи, здійсненої акціонерним товариством “Петроімпекс”, Національним Олімпійським комітетом України та Акціонерним банком “Олімпійська Україна”. Вона нараховує 150 предметів. Великий інтерес представляють речі з особистого зібрання імператора Цянь-луна (1736-1796 рр.). Вони характеризуються високим рівнем виконання та свою унікальністю. Це, в основному, пам’ятки культового і ритуального призначення – парні пагоди (субургани), ламаїстський ритуальний кинджал із заклинанням на піхвах, ритуальний меч, сагайдак, вівтарні вази, посуд культового призначення. До зібрання увійшли також предмети, що слугували своєрідним символом процвітання і миру у державі – фігури парних слонів, посудини у вигляді пари птахів-феніксів тощо.

Майже всі предмети виконані зі срібла високої проби, прикрашені ювелірним камінням – бірюзою, коралами, сердоліком, лазуритом і декоровані рельєфним орнаментом у традиційній для китайського мистецтва XVIII–XIX ст. манері. Серед них – прикраси (срібні браслети і нагрудні підвіски), предмети особистого користування (скриньки для зберігання печаток та коштовностей, набори для мандрівок, флакони для парфумів, набори для настільних традиційних ігор), посуд та свічники. Значний інтерес викликають предмети дрібної пластики нецке і мініатюрні статуетки.

За рівнем художнього оздоблення колекція відноситься до рідкісних і яскравих пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва Сходу, а факт зв’язку її з ім’ям останнього китайського імператора Пу І значно підвищує їх культурно-історичну цінність.