На урочистих зборах звучали вітання від Міністерства культури України, Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей, Інституту археології НАНУ, Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Центру пам’яткознавства НАН України, Національної історичної бібліотеки, а також різних українських та зарубіжних музеїв.
Високо оцінив роботу Музею історичних коштовностей України Міністр культури Леонід Дмитрович Новохатько. Він наголосив, що створення музею – результат діяльності багатьох спеціалістів, які зібрали, ретельно зберігають та вивчають ювелірні витвори і давнини, і сьогодення. Л.Д. Новохатько подякував музейним працівникам за самовіддану працю, спрямовану на збереження мистецьких скарбів, високий професіоналізм, натхнення та відданість справі популяризації культурної спадщини.
Від імені дирекції Національного музею історії України відбулося нагородження співробітників Золотої скарбниці Почесними грамотами “За багаторічну самовіддану працю”.
Дуже щирими були вітання від музеїв Києва та України. Нас поздоровили Національний Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей книгодрукування України; Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний заповідник “Софія Київська”, Національний музей мистецтв ім. Варвари та Богдана Ханенків, Національний музей російського мистецтва, Національний науково – дослідний реставраційний центр України, Національний художній музей України, Національний літературний музей України, Вінницький обласний краєзнавчий музей, Донецький художній музей, Чернігівський історичний музей ім. В.В. Тарновського та інші. Всі, хто прийшов до нас, знайшли красиві добрі слова, бажаючи музею процвітання, натхненної праці його співробітникам. Квіти, подарунки…Все це залишиться у нашій пам’яті та серцях. А особливо тепла хвиля почуттів огорнула всіх присутніх при зустрічі зі співробітниками Музею історичних коштовностей минулих років. Велике коло друзів! Яка радість від спілкування! Спогади про життя музею в різні роки “стимулювали“ фотовиставка “Миттєвості історії Музею історичних коштовностей” та слайдшоу “Музею історичних коштовностей України – 50”. Ось 70 – ті роки ХХ ст. – “Коли були ми молодими…” – перші завідувачі музею, молоді завзяті співробітники, але “Роки летять“, міняємось ми, збагачується життя музею: ми проводимо конференції, екскурсії з циклу “Ніч в музеї” – “Скіфія золота”, “Священні скарби”. А як збагатили наш світогляд мандри рідною країною, а також зарубіжні. Останні пов’язані з виставковою діяльністю. Її географія – країни Європи, Азії, Америки. Завдяки реставраторам, які відроджують пам’ятки ювелірного мистецтва, ми можемо гідно його представити у всьому світі.
У бутті музею були різні події. Ось, наприклад, наші “Великі перегони” – капітальний ремонт Ковніровського корпусу – основна будівля, у якій розміщено експозицію та фонди музею. На слайдах зафіксовані різні моменти нашої роботи, адже музейники уміють все! Нова концепція вимагала особливих естетичних підходів до оформлення залів та вітрин. Суперечки, “мозкові штурми”, варіанти та версії побудови експозиції… Але треба ж було і мити вітрини, і чистити підлогу, і … Та хіба мало справ, коли йде ремонт! Тут ми показали себе як добре організована команда однодумців.
Музей живе цікавим і насиченим життям. Широко відомими є наші “театралізовані нічні” екскурсії. А крім того, ми уміємо веселитись. І на стендах фотовиставки, і на слайдах можна побачити, як захоплено ми поздоровляємо наших іменинників, сміємось і жартуємо на інших святах. У таких випадках ми – дружна сім’я.
Розчулила присутніх і поема, присвячена Музею історичних коштовностей України, написана співробітницею, яка була у витоків створення Золотої кладової, – Лідія Павлівна Олефіренко. Вона прочитала свій твір піднесено і щемливо – так, що у нас виступили сльози на очах.
Багато можна написати про наш ювілей. Ще раз подякуємо О.Є. Шереметьєву, який сприяв тому, що урочистості були не черговим “офіційним заходом”, а одержали забарвлення душевної зустрічі друзів.
Отже, VIVAT, MUSEUM!
