Ми починаємо розповідати про предмети з колекції музею, які оцифровуємо в межах проєкту «Скарбниця національних спільнот» за підтримки програми House of Europe («Дім Європи»).
Представляємо одну з перлин зібрання – напрестольний хрест, який походить із вірменської церкви у місті Кілія, сучасна Одеська область. Він датується 1744 роком, виготовлений зі срібла і декорований живописними емалями. Майстри використали ювелірні техніки філіграні, кування, карбування та золочення.
Найдавніші вірменські громади на південному заході України жили в Аккермані (нині Білгород-Дністровський), Ізмаїлі, Кілії. У кожному місті були вірменська церква, окремий цвинтар, церковнопарафіяльні школи. Всі парафії та церкви належали Вірменській апостольській церкві.
Німецький торговець та мандрівник Ніколаус Клеєман у своїх записах згадував, що 1768 року в Кілії діяли дві вірменські церкви. Одна з них – церква Пресвятої Богородиці, з якої й походить напрестольний хрест. Про це свідчить напис вірменською мовою на його піддоні: «Цей хрест зроблено й подаровано боголюбивим магдесі Арутюном церкві Пресвятої Богородиці в Кілії року 1193 [1744]». Магдесі – це церковний титул.
Хрест та коло – сяйво навколо хреста – оздоблені медальйонами з живописними емалями. На лицьовому боці в середохресті – сюжет «Воскресіння Христове», під ним – «Розп’яття», справа – «Покладання до гробу», на колі – «Ангел зі знаряддями страти Христа». На звороті – сюжет «Богородиця з Немовлям», чотири медальйони із зображенням символів чотирьох євангелістів, «Благовіщення», «Стрітення», «Хрещення в ріці Йордан». Один медальйон напівзруйнований, можливо, на ньому зображено «Поклін трьох царів».
1792 року вірмен Кілії переселили у місто Григоріополь (нині Молдова), а церкву, ймовірно, закрили. Вже у 19 столітті згадок про вірменські храми в місті немає, тож подальша доля церкви Пресвятої Богородиці залишається невідомою для дослідників.
У межах проєкту з оцифрування старший науковий співробітник Національного музею історії України Олександр Науменко створив 3D модель хреста. Оглянути артефакт з різних ракурсів можна на платформі Sketchfab за посиланням: https://sketchfab.com/…/cross…
Стежте за нашими дописами в соцмережах із розповідями про інші предмети, які зберігаються в Скарбниці Національного музею історії України та належать до спадщини вірменської, урумської, болгарської і туркменської спільнот.
Проєкт «Скарбниця національних спільнот» підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.
Дослідження артефакту проводила Тетяна Савченко, старша наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України
