Провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України Олексій є дослідником історії та культури кримських татар, співкуратором виставки «Miras. Спадщина», а також співавтором облікової карти «Кавова традиція кримських татар» на елемент нематеріальної культурної спадщини України.
Лекція зібрала близько 50 людей, що унаочнює жвавий інтерес до корінного народу України. Під час лекції обговорили такі питання:
– хто такі кримські татари та власне чому вони – корінний народ України;
– які соціальні та культурні сенси мають національний костюм, прикраси та традиційний орнамент Орьнек;
– якою є культура гостинності кримських татар;
– як жива культурна спадщина дозволяє зберігати ідентичність та єдність кримськотатарського народу.
Олексій Савченко так окреслює проблеми у сприйнятті спадщини кримських татар: «Раніше кримських татар оцінювали винятково негативно. Потім ця оцінка наблизилася до позитивнішої, але здебільшого кримські татари й досі залишаються «типажем». Якщо дуже узагальнити, то в основі наративу залишається та сама схема: історичні сюжети про «монголо-татар» і «набіги» розширили епізодами про союзні відносини кримських татар і козаків у 17 столітті, першу анексію Криму 1783 року та депортацію 1944 року. Але в цій схемі критично бракує відомостей про засадничі речі: уявлення про політичні структури, владу, грошову систему, економіку Кримського ханату, інтелектуальну, освітню та релігійну традицію, глибоке розуміння культури, процесу формування національної ідентичності кримських татар тощо. Без цих тем неможливо повноцінно окреслити історію цілого народу, для якого не існує іншої історичної батьківщини за межами півдня сучасної України. І ці прогалини ми з колегами й партнерами прагнемо заповнити».
Під час лекції Олексій Савченко звертав увагу на особливості роботи з матеріальною та нематеріальною спадщиною корінних народів у музейному просторі, зокрема на прикладі виставки «Miras. Спадщина» у Скарбниці. Запрошуємо відвідати цей проєкт усіх охочих ознайомитися з історією та культурою кримських татар ближче.
Лекція зібрала близько 50 людей, що унаочнює жвавий інтерес до корінного народу України. Під час лекції обговорили такі питання:
Олексій Савченко так окреслює проблеми у сприйнятті спадщини кримських татар: «Раніше кримських татар оцінювали винятково негативно. Потім ця оцінка наблизилася до позитивнішої, але здебільшого кримські татари й досі залишаються «типажем». Якщо дуже узагальнити, то в основі наративу залишається та сама схема: історичні сюжети про «монголо-татар» і «набіги» розширили епізодами про союзні відносини кримських татар і козаків у 17 столітті, першу анексію Криму 1783 року та депортацію 1944 року. Але в цій схемі критично бракує відомостей про засадничі речі: уявлення про політичні структури, владу, грошову систему, економіку Кримського ханату, інтелектуальну, освітню та релігійну традицію, глибоке розуміння культури, процесу формування національної ідентичності кримських татар тощо. Без цих тем неможливо повноцінно окреслити історію цілого народу, для якого не існує іншої історичної батьківщини за межами півдня сучасної України. І ці прогалини ми з колегами й партнерами прагнемо заповнити».
Більше про виставку: https://nmiu.org/events/exhibitions/26