Навіть якщо ви добре знаєте перебіг подій Хотинської війни, кожен розділ нової книги Тетяни Григор’євої «Османська шахівниця. Хотинський мир 1621 р. і дипломатична одіссея князя Криштофа Збаразького» дивуватиме несподіваними поворотами та важливими деталями. Сповнена цікавих нюансів, книга розповідає про події «Хотинської кампанії» у ті часи, коли вже замовкли гармати на полі бою й почалась запекла дипломатична боротьба між супротивниками – Річчю Посполитою та Османською імперією. Так охарактеризував це видання провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України Олексій Савченко. До презентації книги в Музеї Національного університету «Києво-Могилянська академія», Музей НаУКМА , також долучилися історики Максим Яременко, Олексій Сокирко, Наталя Старченко і Володимир Маслійчук.
Тетяна Григор’єва – кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» Кафедра історії НаУКМА / History Department of KMA. Дослідниця консультувала команду Національного музею історії України під час створення виставки «Хотинська війна 1621 року і доля Центрально-Східної Європи», тож ми добре знаємо пані Тетяну і цінуємо її науковий доробок.
Дослідження дипломатичної історії Хотинської війни, представлене в книзі, дозволяє долучитися до дискусії про практики миротворення між християнською Європою та мусульманським Сходом, а також про чинники успішної дипломатії європейських послів в Османській імперії. Аналіз легенди про «Хотинську звитягу» піднімає питання про розуміння категорій «перемоги» і «поразки» в ранньомодерну добу та про логіку конструювання ранньомодерних наративів про значущі історичні події. Адже парадоксально, та і представники Речі Посполитої, і українські козаки, й османці амбітно проголосили себе переможцями Хотинської війни.
Тетяна Григор’єва використала в книзі підходи так званої «нової історії дипломатії». За словами авторки, це дозволяє врахувати, що дипломати були не лише політиками, а й живими людьми, які могли керуватися не лише «державними», але й приватними інтересами. Історики, які працюють за цим напрямком, аналізують не лише офіційний дипломатичний процес, а й множинні контексти, що впливали на міжнародні відносини, зокрема персоналії монархів і дипломатів, палацовий простір, неформальну культуру. Це дозволяє відчитати приховані сенси, які сучасникам досліджуваних подій видавалися очевидними. Отже, на читачів чекає захоплююча інтелектуальна пригода в обставинах 400-річної давнини.
Фото Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Оксани Ліфантій
Замовити книгу «Османська шахівниця» можна на сайті Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”: https://publish-ukma.kiev.ua/…/433-osmanska-shahivnicya…