У День пекторалі розповідаємо 15 фактів про один із найвидатніших шедеврів давнього ювелірного мистецтва, перлину колекції Скарбниці Національного музею історії України та культурної спадщини України.
Пектораль було знайдено 21 червня 1971 року о 14 годині 30 хвилин. Це сталося під час дослідження скіфського кургану Товста Могила поблизу міста Покров Дніпропетровської області. Розкопки проводила експедиція Інституту археології Академії наук України, яку очолював поет і археолог Борис Мозолевський.
Це чоловіча нагрудна прикраса, ознака влади скіфського володаря, виготовлена в 370–360-х роках до н.е. видатними грецькими майстрами, ймовірно, на замовленням скіфських правителів та жерців.
Назвати знахідку пектораллю запропонував видатний скіфознавець і учасник експедиції Євген Черненко. Ця назва була одразу прийнята Борисом Мозолевським, а згодом і більшістю науковців та суспільством.
Пектораль втілює міфологічний світогляд скіфів. В ній закладено ідею про світовий баланс життя та смерті, про важливе значення жертовної смерті заради майбутнього, про велике благословення – життя, дароване людям богами. У образах чоловіків та юнаків, імовірно, закодовано легенду про божественну природу влади, про велику відповідальність володаря за добробут суспільства.
Пектораль складається з понад 160 деталей, які були виготовлено окремо, а потім з’єднано відповідно до задуманої композиційної схеми. Зображення людей і тварин є горельєфними. Всі скульптурки зі зворотного боку пласкі, а на більшості з них посередині є плавна заглибина, зроблена задля зменшення ваги прикраси.
Джгути, які є каркасом пекторалі, – порожнисті. Кожен з них складається з двох частин, спаяних настільки ретельно, що місця з’єднання неможливо побачити неозброєним оком.
Тварин відтворено дуже реалістично: фантастичні грифони видаються реальними, а з-поміж степових коників (їхні мініатюрні зображення розміщено з обох країв нижнього ярусу пекторалі) вчені-ентомологи розрізняють самця й самку.
Пелюстки квіточок на середньому ярусі було вкрито блакитною емаллю (зараз вона поблякла та вилущилася), що надавало прикрасі золотаво-блакитного забарвлення.
Пектораллю певний час користувалися, свідченням чого є деякі пошкодження та сліди ремонту на лівій частині виробу. Проте для якого саме правителя було виготовлено цю владну ознаку і чи носив її за життя чоловік, похований в кургані Товста Могила, невідомо.
1972 року на фабриці Держзнаку у м. Ленінграді було виготовлено 4 гальванокопії прикраси, які нині знаходяться в різних установах України, зокрема, в нашому музеї. 1991 року пектораль реставрували у Романо-Германському центральному музеї міста Майнц (Німеччина).
Пектораль надійшла до нашого музею у травні 1972 року і відтоді є центральним експонатом скіфського розділу експозиції. З 2014 року з міркувань безпеки виставляється гальванокопія прикраси. Оригінал знову було представлено на виставці «Пектораль. Знахідка століття», присвяченій 50-літтю дослідження кургану Товста Могила (проходила в нашому музеї в липні 2021 – січні 2022 року).
Пектораль лише двічі залишала стіни нашого музею: 1975-го (виставки у США та Франції) і 1991-го (виставка «Золото степу» у місті Шлезвіг та реставрація у місті Майнц). Зазвичай на міжнародних виставках демонстрували гальванокопію, яка побувала у 40 містах 14 країн Європи, Америки та Азії.
Золоту пектораль згадано у понад 2000 наукових і науково-популярних статей, альбомів та монографій, написаних багатьма мовами світу. Втім вона й досі береже свої таємниці.
Знайдення пекторалі докорінно змінило долю Бориса Мозолевського, археолога, поета-шістдесятника, друга Василя Стуса. На той час він був під наглядом КДБ за антирадянські вірші та діяльність, яку визнавали націоналістичною. Борис Миколайович казав, що пектораль врятувала його «від мордовських таборів». Після знайдення історичного шедевру, його було прийнято штатним співробітником Інституту археології, він продовжив очолювати одну з провідних археологічних експедицій і став знаним українським археологом, який зробив чимало інших видатних відкриттів.
В останні роки спільнота українських ювелірів запропонувала відзначати День ювеліра України саме в День пекторалі. Цим підкреслюється не лише визначна суспільна роль відкриття археологами давньої прикраси, але й певна історична тяглість ювелірних традицій на теренах України.
Більше про таємниці пекторалі дізнайтесь на авторській екскурсії «Шлях до пекторалі» археолога, скіфолога, завідувача науково-дослідного відділу Скарбниці Національного музею історії України Юрія Полідовича. Екскурсія відбудеться 22 червня, в неділю, в нашому музеї за адресою м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 12, (територія Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»). Вхід до заповідника через головну браму.
Команда Скарбниці Національного музею історії України підготувала чимало матеріалів про пектораль, з якими можна ознайомитись самостійно з будь-якого куточка земної кулі. Зокрема:
Онлайн-виставка «Пектораль. Знахідка століття» на музейному сайті з великою кількістю фото-, відео- та аудіоматеріалів, присвячених історії віднайдення пекторалі, символіці унікальної пам’ятки тощо: https://nmiu.org/events/online/1 Роздивіться пектораль у всіх деталях на онлайн-платформі Google Arts & Culture: https://artsandculture.google.com/story/pwXRxnYztYpqiA
Альбом «Таємничий світ пекторалі» – 176 сторінок повноколірного, щедро ілюстрованого видання українською та англійською мовами про археолога й поета Бориса Мозолевського, дослідження Товстої Могили, історію скіфів, технології виготовлення пекторалі та символіку її образів. Видання можна придбати в музейних крамничках Національного музею історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2), Скарбниці НМІУ (м. Київ, вул. Лаврська, 9), книгарні «Збірка» (м. Київ, вул. Золотоворітська, 2-А).
