28 лютого
26 лютого, у День спротиву окупації Криму, Національний музей історії України у Другій світовій війні. Офіційна стор. у партнерстві зі Скарбницею Національного музею історії України та громадською організацією «Алєм» АЛЄМ, громадська організація провів захід «Tamir halq» («Корінний народ»). Гостями цієї просвітницької події стали співробітники Інституту історії України Національної академії наук України, а також журналісти та музейники.
На зустрічі говорили про те, як нематеріальна культурна спадщина допомагає зберегти ідентичність, зокрема під час війни. «Кримськотатарський народ постраждав і в Другу світову війну, і, на жаль, потерпає під час нинішньої війни. Важливо говорити про кримськотатарську культуру, тим більше в умовах російської агресії, коли знищуються цей народ, культура, традиції», – акцентувала Інна Єрмакова, організаторка й модераторка події, наукова співробітниця Музею війни.
Як кримські татари зберігають свою ідентичність, гості події дізналися на прикладах двох елементів нематеріальної культурної спадщини цього народу. Йдеться про кавову традицію і орнамент Орьнек, внесений за ініціативи ГО «Алєм» до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Обидва елементи унаочнюють безперервну культурну традицію, яка не «застигла» в далекому минулому, а є невід’ємною частиною сучасних процесів.
Есма Аджієва, голова ГО «Алєм», зазначила: «Мій кримськотатарський народ у різні історичні періоди мусить долати виклики. Попри все, ми концентруємося на тому, щоб зберегти свою ідентичність, свою нематеріальну культурну спадщину. А ще ми маємо внутрішню силу, щоб цією любов’ю ділитися з іншими людьми».
Гості події спробували приготувати традиційну кримськотатарську каву і зробити власні композиції з елементів Орьнеку. Провідний науковий співробітник Скарбниці Олексій Савченко підкреслив роль музею як «контактної зони», де поєднуються наука, культура, мистецтво й політичні процеси.
«Ідея музею як контактної зони належить американському антропологу Джеймсу Кліффорду. Свого часу він відвідав музей у Канаді, де представляли спадщину корінних народів. Там він замислився, чому корінні народи завжди показують через фольклор, а титульні нації, метрополії – через прогрес, індустріалізацію, науку тощо. Це протиставлення має глибоке коріння і є орієнтальним. Воно закріплює хибне упередження, що культура корінних народів застрягла в часах етнографічних експедицій, що представники корінних народів не можуть бути медиками чи інженерами, а мають ходити виключно в прабабусиному традиційному вбранні і репрезентувати себе відповідно. Музеї можуть допомогти деконструювати це хибне уявлення», – підкреслив Олексій Савченко.
Нагадаємо, у Скарбниці з жовтня 2022 року триває виставка «Miras. Спадщина», яка комплексно показує кримськотатарську спадщину за допомогою музейних артефактів. Співкураторами цього проєкту є Есма Аджієва та Олексій Савченко, отже ми говоримо про спадщину з точки зору як носіїв культури, так і співробітників музею.
У контексті осмислення спадщини Олексій Савченко додав: «Те, що нас об’єднує з корінними народами, – це спільний колоніальний досвід. Цей пережитий спільний досвід дає можливість краще розуміти одне одного. Це додає емпатії у сприйнятті спадщини не лише як набору артефактів у музеї, але й як особистих історій, пов’язаних з ними».
Команда музею планує продовжувати такі просвітницькі заходи. Також запрошуємо відвідати виставку «Miras. Спадщина» у Скарбниці Національного музею історії України.
Фото Романа Пупенка, Національний музей історії України у Другій світовій війні
