15 лютого (субота), 17:00
Скарбниця Національного музею історії України і видавництво «Богдан» запрошують 15 лютого о 17:00 на презентацію історичних романів Олександри Шутко про Крим – «Кривава Кафа. Перерваний шлях Шехзаде” і “Кривава Кафа. Війна за османський трон”.
Модератор: Олексій Савченко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України, дослідник історії Криму, кримських та литовських татар.
Дата: 15 лютого (субота), 17:00
Адреса музею: м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 12 (на території Києво-Печерської Лаври), орієнтир – станція метро “Арсенальна”
Вхід вільний (при вході на територію Києво-Печерської Лаври теж, якщо скажете, що йдете на презентацію у музей)
Книжки можна буде придбати під час презентації.
Роман «Кривава Кафа. Перерваний шлях шехзаде» присвячений подіям, які відбуваються наприкінці ХV століття в османській Кафі (нині – це Феодосія), що в Криму. Султан Баязид ІІ надіслав туди намісником свого молодшого сина – шехзаде Мехмеда задля налагодження дипломатичних відносин із московитами. Цією ситуацією скористався кримський хан Менглі Гірей. Намагаючись отримати незалежність від османського султана, він наблизив до себе шехзаде Мехмеда, зробивши його зятем. Невдовзі той почав суперечити батькові й накликав на себе біду… Наступним намісником Кафи у пʼятнадцять років став майбутній султан Сулейман Пишний. Про його батьків – шехзаде Селіма (Селіма І Явуза) і Хафсу також оповідається у романі.
У книзі “Кривава Кафа. Війна за османський трон” йдеться про боротьбу за трон батька Сулеймана (майбутнього султана Сулеймана Пишного) – шехзаде Селіма, який воював зі старшими братами. І тут величезну роль також зіграв Крим. Адже тамтешній хан Менглі Гірей, як і у випадку із шехзаде Мехмедом, зробив його брата Селіма своїм зятем. Як це вплинуло на хід подій? І чи підтримала таке рішення Хафса – мати Сулеймана? Відповіді на ці запитання – на сторінках книги.
Обкладинки Олега Кіналя
Біографія Олександри Шутко
Письменниця, кандидатка мистецтвознавства, дослідниця історії Османської імперії. Авторка науково-популярної книжки «Роксолана: міфи та реалїі» (2015 р.), яка вже витримала перевидання та вийшла у турецькому перекладі в престижному академічному видавництві Туреччини «Kitap Yayınevi» під назвою «Hürrem Sultan».
Ґрунтовним дослідженням є книга «Жіночий султанат: влада та кохання» (2019 р.), у якій ідеться про вплив жінок на політику Османської імперії упродовж ХVI та XVII століть. Подарункове видання «Роксолана: життєпис» містить переклад української епістолярної спадщини цієї султани.
До художніх творів належать романи у трьох томах про Роксолану – співправительку султана Сулеймана та українку Хатідже Турхан, котра у ХVII ст. фактично правила Османською імперією за малолітнього сина – Мехмета ІV. Третій султані-українці Шехсувар (Марії), яка була матір’ю Османа ІІІ присвячено історичний детективний роман.
Вивчення біографії Роксолани надихнуло авторку звернутися до ранніх років життя її чоловіка – султана Сулеймана Пишного, які були пов’язані із кримською Кафою (нині – це Феодосія). Так виникла ідея написання дилогії “Кривава Кафа”.
