29 січень о 15:38
Пара сережок, яку знайдено в похованні знатної скіф’янки. Її вбрання було розшите золотими пластинами. Шию небіжчиці прикрашало золоте намисто з фігурних намистин у вигляді людської голови, а також разок скляного намиста.
Це поховання українські археологи дослідили в кургані 8 поблизу с. Вовчанське Запорізької області у 1980 році.
Кожна сережка складається з корпусу у вигляді пустотілого півмісяця ріжками догори та високої дротяної дужки. Корпус оздоблено філігранним геометричним орнаментом. На ріжках півмісяця вміщено пустотілі фігурки качечок. Внизу до корпусу припаяні дротяні кільця, а до них – ланцюжки з фігурками качечок на кінцях. Кожна фігурка, як і дві на ріжках, зроблена з двох штампованих половинок, спаяних між собою.
Походження сережок такої форми, ймовірно, пов’язане з образом човна-місяця. Цей мотив з’явився ще в 3 тисячолітті до н. е. в декоративному мистецтві Давнього Єгипту. Остаточно його оформлення відбулося в 1 тис. до н. е. в Середземномор’ї. За час існування сережок-човників було створено безліч варіантів. На території Північного Причорномор’я, в Скіфії, вони поширюються з 7 ст. до н. е. і набувають популярності в 4 ст. до н. е.
Символіка зображень на сережках пов’язана з культом родючості. Тому вони були, перш за все, прикрасами сакрального вбрання – шлюбного чи жрецького.