Повертаємось до розповідей про експонати виставки «Скарби Криму. Повернення», що триває в музеї. Сьогодні предмет нашої уваги – чудові парні сережки, знайдені у 2008 році під час розкопок некрополю Джурга-Оба, поблизу с. Завітне (до 1948 року – Яниш-Такил), Керченського району в АР Крим (керівник О. Єрмолін). Сережки разом із двома перстнями та двома браслетами, інкрустованими червоним камінням, виявили в сховках розграбованого склепу. У склепі також були фрагменти прикрас коштовної зброї та дві пошкоджені срібні двопластинчасті фібули, характерні для готського жіночого убору. Ймовірно, тут містилися чоловіче й жіноче поховання.
Сережки складаються з кількох елементів, з’єднаних у ланцюжок: незімкненого дротяного кільця, лунниці, спрямованої донизу ріжками, багатогранної намистини й листкоподібної підвіски. Такі елементи зустрічаються в ювелірних виробах ранньовізантійської доби як поодинці, так і в різних комбінаціях. Прикраси у формі лунниць в римський час і раннє середньовіччя були поширені від Піренеїв до Приуралля і від Скандинавії до Причорномор’я. Багатогранні або поліедричні намистини найчастіше прикрашали кільцеподібні сережки, мода на які поширилась в 5 столітті й охопила простір від Кавказу до Іберійського півострова. Форма листоподібної підвіски перегукується із формою фігурного щитка сережок, що їх виготовляли боспорські майстри в 5 ст. та деякими підвісками до намист цього часу.
Майже ідентичні сережки входили до складу так званого Ольвійського скарбу, який потрапив в колекцію П. Маврогордато і зрештою опинився в музеї Дамбартон-Окс. Інкрустовані сережки подібної конструкції виявлено також на території Болгарії та Італії.
Сережки декоровано червоними пласкими вставками та вкрапленнями малахітового та білого кольорів в техніці перегородчастої інкрустації (її ще називають клуазоне від французького cloison — перегородка, перемичка). Ця техніка була відома насамперед на Сході, а в Північному Причорномор’ї та далі в Європі з’явилась в гунський час.
Такий стиль оформлення отримав назву поліхромний, тобто багатокольоровий стиль. Оздоблені численними самоцвітами вироби набули поширення ще в елліністичний період під східними впливом і завдяки встановленню усталених зв’язків із джерелами видобутку коштовних каменів. Але в епоху Великого переселення народів всі інші кольори поступились червоному і тріумфальне поєднання вогненно-червоного із золотом запанувало в коштовностях еліти від Сибіру до Британських островів.
Наталія Малюк, старша наукова співробітниця Скарбниці НМІУ
Запрошуємо побачити цей та інші експонати, що розповідають про життя скіфів, давніх греків, пізніх скіфів, сарматів, аланів, гунів і готів на теренах Криму на виставці «Скарби Криму. Повернення» в Скарбниці Національного музею історії України. Музей працює щодня, крім понеділка, з 10:00 до 17:45 (каса до 17:00).
Адреса: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”). Вхід до Лаври через головну браму.
